Плужинє

Фото: www.img.montenegro.travel

Плужіне / Pluzine – маленьке містечко на північному заході Чорногорії, в якому проживає близько 1500 чоловік. Плужіне – адміністративний центр однойменного муніципалітету, що межує з регіонами Жабляк, Нікшич і Шавнік, а також територією Боснії і Герцеговини.

Місто розташоване біля річки Піва, у досить пустельному і віддаленному від активного економічного життя районі. Основною транспортною магістраллю є дорога, що проходить через Подгоріцу і Нікшич, а потім веде до сусідніх балканських країн. Відстань від Плужіне до боснійського кордону невелика і становить всього 17 кілометрів.

Історія Плужіне

Перші поселення виникли на цій території ще в глибоку давнину. У декількох кілометрах від міста у печері Одмут були знайдені предмети побуту, вік яких складає близько 10 000 років. На жаль, в даний час ця печера знаходиться під водою, так як була затоплена після будівлі Півської греблі.

X ст. – регіон увійшов до складу держави Зета і знаходився під крилом сербських правителів аж до розвалу імперії короля Душана.

XIV ст. – краєм володіли боснійські царі, а через століття влада перейшла до герцога Стефану Вукшічу, який заснував у цих місцях два укріплених міста, залишки яких і донині можна побачити в муніципалітеті Плужіне.

До кінця XIX ст. – область входила в імперію османів, будучи при цьому одним з головних центрів опору загарбникам.

1875 р. – після найбільшого повстання під проводом Лазаря Сочіци (майбутнього графа Півського) муніципалітет став частиною чорногорського князівства.

До 1975-го р. – Плужіне розташовувався на кілька кілометрів нижче за течією Піви, однак після спорудження ГЕС і глибокого озера він опинився під загрозою затоплення та був перенесений на сучасне місце.

Варто відвідати у Плужіне

Плужіне не відноситься до туристичних міст, так як це молоде місто, котре розташоване в достатньо глухій місцевості, на значній віддалі від прибережних курортів – Тівата, Котора, Петровац або Будви.

Тут досить мало будинків, а жителі ведуть неквапливий, спокійний і розмірений спосіб життя. Єдиний готель, навпроти якої знаходиться маленький ресторан, розташований поряд із великим кам’яним будинком, який слугував колись штабом маршалові Тіто.

Околиці Плужіне

Півський монастир – православний монастир, побудований у 1573-1586 р.р.

Півське озеро – це штучно створене озеро, котре утворилося внаслідок перекривання каньйону річки Піва для будівництва греблі. Півське озеро дуже гармонійно вписується в загальний пейзаж і навколишнє середовище, тому при погляді на нього відразу забувається, що воно штучне. Гребля на річці Піва «Мратіне» – найбільша в Європі, висота 220 метрів, ширина біля основи 30 метрів, угорі становить 4,5 метра.

Поруч розташовані Півські гори і каньйон річки Комарніца. Довжина озера 46 кілометрів, найглибше місце становить 220 метрів. Озеро багате фореллю і має блакитний колір води. Воно холодне для купання, тільки в липні і серпні температура води може досягати до 22 градусів.

При утворенні озера були затоплені старі Плужіне, а головну пам’ятку цього місця – Півський монастир – довелося камінь по каменю повністю переносити в інше місце.

Талбан (на північний захід від Плужіне) – руїни середньовічного укріплення,  котрі є місцевою визначною пам’яткою. Біля руїн знаходяться озера.