Торі

Торі (груз. თორი, англ. Tori) — історична область у центральній Грузії. Нині Торі – частина краю Самцхе-Джавахеті разом із Месхеті та Джавахеті.

Район славиться мінеральними водами типу “боржомі”, які виходять на поверхню майже в кожному селі.

Цікаво, що ця вода не джерельна. Вона має вулканічне походження і надходить з багатокілометрової глибини приблизно, частково охолоджується і має на виході температуру близько 40 градусів.

Географія

Торі межує з Тріалеті на сході, з Месхеті – на південному заході, з Імереті на північному заході, з Шида Картлі на північному сході. Область лежить у так званій Боржомській ущелині.

Географічно вузька Боржомська ущелина являє собою прохід з Внутрішньої Картлі в Верхню Картлі, така собі вузька брама між Тріалетським та Месхетським хребтом.

Торі на карті Самцхе-Джавахетії (див. на північ)

http://za7gorami.narod.ru/turisticheskie-karty/karta-samtskhe-javakheti.jpgДоріг в районі всього дві – шосе Горі – Ахалцихе і дорога Боржомі-Бакуріані-Ахалкалакі. Однак існують ще грунтові шляхи різного рівня прохідності. Наприклад, існує дуже цікава дорога через Тріалетський хребет, прохідна для велосипедів.

Історія та етнографія

У середньовіччі Торі було фамільним володінням аристократичної родини Ґамрекелі (Торелі), яка в період Золотого віку контролювала Ахалкалакі та Ахалцихе, займаючи вищі придворні посади. Рід постраждав під час навали хорезмійців у 1225 році і поступово згасає у монгольську епоху. Від нього потім пішли князі Джавахішвілі.

Назву «Торі» перестали вживати в 15 ст. У ті ж часи область перейшла у володіння до родини Авалішвілі. Їхня резиденція знаходилася в селі Садгері.

Туристичні об’єкти

Боржомі (ბორჯომი) – центр муніципалітету з населенням 14 000 осіб, зелене, зручне і приємне курортне містечко в ущелині з відносно пристойною інфраструктурою, безліччю готелів, з хостелом і офісом туристичної інформації. Боржомі відоме міським парком з мінеральним джерелом, де можна в необмеженій кількості пити воду “Боржомі”, входом у Боржомський національний парк та краєзнавчим музеєм >>>

Бакуріані (ბაკურიანი) – менш відомий бальнеологічний курорт.

Лікані – селище, котре було курортом ще в імперський період, з того часу залишилася царська дача, яка в даний час перетворена в літню резиденцію президента. Славиться однойменною водою, яка на смак відрізняється від “боржомі” і дуже популярна в Грузії.

Садгері (სადგერი) – село, в якому знаходилась резиденція князів Авалішвілі.

Тімотесубані (ტიმოთესუბანი) – середньовічний грузинський православний монастирський комплекс, розташований в однойменному селі в ущелині Боржомі. Комплекс складається з ряду споруд, побудованих між 11 і 18 ст., з яких Церква Успіння Пресвятої Богородиці є найбільшою і художньо найбільш вишуканою будівлею, побудованою за часів “золотого віку” середньовічної Грузії правління цариці Тамар (1184-1213).

Вузькоколійка – популярна серед туристів залізниця, що зв’язує Боржомі і Бакуріані. Її довжина 37 кілометрів, поїзд проходить її за 2, 5 години, піднімаючись за той час верх на 870 метрів. Потяг ходить два рази в день, відправляючись з Боржомі в 6:40 і 13:00, з Бакуріані в 9:20 і 15:40. Середня швидкість поїзда – 15 км / год.

Озеро Табацкурі (ტაბაწყური) – безстічне гірське озеро в Грузії, на території краю Самцхе-Джавахеті. Розташоване на Джавахетському нагір’ї, біля підніжжя Тріалетського і Самсарского хребтів. Озеро Табацкурі розташоване на висоті 1991 м. над рівнем моря. Має вулканічне походження. Площа озера становить 14,2 км ², довжина – 6,5 км, найбільша ширина – 4 км. Середня глибина – близько 15,5 м, максимальна досягає 40,2 м. Живлення переважно підземне, стік з озера також відбувається підземним шляхом. Береги переважно високі і круті, прибережні грунти кам’янисті і піщано-гравійні. Температура води в серпні досягає 24,5 ° С.

Корисні лінки

http://uk.wikipedia.org

http://www.travelgeorgia.ru/60/