Архів теґу: есей

Коли збираєшся вирушати зі столиці до Львова, дихання перехоплює одне невловиме, не зрозуміле на дотик очманіло-лагідне почуття… Щось середнє між диханням всепоглинаючого водовороту гірської ріки і тихого шепоту бруківки, цегли та вітражів середньовічних провулків…

Всі почуття концентруються в передчутті, яке починає активну роботу з перетворення усіх душевних потоків в єдине нестримне прагнення опинитись ТАМ… у романтичному місті криштопівських ангелів з дротяними крилами та бубабістських птахорізок, міста гумору та тортур, пива та керосину, польських костьолів, єврейських під’їздів, патріотичних мітингів, п’яних бомжів, статечних інтелігентів та еклектичного нагромадження всього-всього-всього, що зуміло вислизнути з-поміж лещат курйозного переплетіння епох… (далі…)