Київ передосінній: старе місто та сивий Поділ

День незалежності на Хрещатику проходив шумно. Повітря мало. Тісно і натовп…

Тому ми вирішили пройтись старими вуличками Києва, вузенькими, але не людними…

Відчути древній Київ зазвичай важко. Особливо, якщо біжиш в офіс-магазин-кіно… , або повертаєшся звідти додому…

Ми були щасливі, що цього Дня нам це вдалося. Думки прорізали пласт принаймні девятнадцятого століття…

Старт – ЗОЛОТІ ВОРОТА!

Після булгаківської цукерні Маркізи нас стрічав сучасний кіт, виконаний з пластикових виделок (!) що висить на дереві в сквері напроти Золотих воріт :-)

…А в підворотні на вулиці Рейтарській – чотири ворони!

Рейтарська вулиця, що тягнеться паралельно пафосному Ярославовому валу, вражає архітектуриними витворами в стилі модерн кінця 19 – поч 20ст…

За Львіською площею є вуличка, що веде до Академії мистецтв. В цих краях колись деякий час проживав Іван Франко, а також художник Богомазов…

При вході в академію стрічає памятник в честь багатьох художників, що зазнали репресій разом із представниками розстріляного відродження.

Заходимо в двір Академії мистецтв. Скульптура – дипломна робота , Марії Примаченко присвячується

Барельєф із засновниками Академії.

До 1917 року у цій будівлі знаходилась Київська духовна семінарія. Поістині одухотворене місце! І так тихо…

Ты здесь, мы в воздухе одном.
Твое присутствие, как город,
Как тихий Киев за окном,
Который в зной лучей обернут,

Который спит, не опочив,
И сном борим, но не поборот,
Срывает с шеи кирпичи,
Как потный чесучевый ворот,

В котором, пропотев листвой
От взятых только что препятствий,
На побежденной мостовой
Устало тополя толпятся.

Ты вся, как мысль, что этот Днепр
В зеленой коже рвов и стежек,
Как жалобная книга недр
Для наших записей расхожих.

Твое присутствие, как зов
За полдень поскорей усесться
И, перечтя его с азов,
Вписать в него твое соседство…

…Наш друг, художник Олександр Ступак читає Бориса Пастернака…

А далі, вниз, за Академією до Подолу нас веде вуличка Смірнова-Ласточкіна. Не віриться, що це центр столиці!!! Ця хатина – між Львівською і Контрактовою площею!!!

А від цього колись шикарного будинку лишилось всього дві стіни…

Замкова гора, або Киселівка – в честь воєводи Київського Адама Киселя, що мав тут оборонний замок, який захищав Поділ…

Такий Поділ зараз…

Андріївська церква вигулькнула серед вузенької вулички…

А це дзвіниця Фролівського монастиря…

Насправді, під час прогулянки було відкрито чимало нових сюрпризів на Боричевому току та Великій Житомирській, але смеркалось… І фотоапарат не зміг у всій красі передати ці шедеври старого Києва… Про них – в наступній статті:-)