Кахетія

Кахетія (груз. კახეთი, англ. Kakheti) – сонячний, родючий і благодатний край на сході Грузії, у верхів’ях річок Іорі та Алазані, захищений гірськими хребтами Кавказу та Гомборі.

Грузинський поет 19-го століття Акакій Церетелі писав: “Той, хто не знає Кахетії, не знає Грузії”.

Назва краю походить від етноніму “кахи” – субетнічної групи грузинів у Східній Грузії, а суфікс -ет- вказує на місце проживання цього народу.

Столицею Кахетії традиційно вважається місто Телаві. Лінгвісти ж виділяють кахетинський діалект грузинської мови.

Географія

Кахетія простягнулась на схід від Тбілісі, уздовж річок Іорі та Алазані. Кахетія складається із Зовнішньої Кахеті та Внутрішньої Кахеті.

Зовнішня Кахеті (груз. გარე კახეთი, англ. Gare Kakheti) розташована вздовж середньої течії річки Іорі (Іорського плоскогір’я) на південь від гірського хребта Гомборі, схили якого спускаються в напрямі до Іорського плоскогір’я.

Внутрішня Кахеті (груз. შიდა კახეთი, англ. Shida Kakheti) охоплює долину річки Алазані шириною у 20-30 км, що простягається вздовж 160-кілометрів. Вздовж північного сходу Внутрішньої Кахетії тягнуться гірські хребти Кавказу, на південному заході – нижчий Гомборський хребет.

У долині річки Алазані, з якої проглядаються обидві гірські системи, сформувався особливий мікроклімат, сприятливий для вирощування величезних обсягів субтропічних овочів, фруктів, баштанних культур.  Внутрішня Кахетія здавна славиться виноградарством, тут знаходиться так званий винний шлях (vine route), що сполучає головні традиційні виноробні центри Кахетії.

Інколи додатково виділяють дві дещо менші частини Кахетії:

Кізікі (груз. ქიზიყი, англ. Kiziq’i) – територія між річками Іорі та Алазані.

Інша територія (груз. გაღმა მხარი, англ. Gaghma Mkhari, Thither Area) – знаходиться на лівому березі річки Алазані. Вона також включає середньовічну історичну область Ереті (англ. Hereti), назва якої з 15-го століття поступово потрапляє в забуття.

Історія та етнографія

Сучасний край Кахетія розташований на території трьох грузинських історичних областей Кахеті, Кухеті і Гардабані. Згідно з літописом Картліс Цховреба у етнарха всіх грузин Картлоса було п’ять дітей, серед яких Кахет, Кухет і Гардабан.

Відомо, що вже в ранньоантичний період Кахетія і Кухеті були об’єднані в Кахетинське ериставство.

3 ст. до н.е. – серед восьми ериставств, заснованих царем Фарнавазом було і Кахетинське ериставство. Столицею об’єднаного ериставства стало місто-фортеця Уджарма, засноване царем Асфагуром.

4 ст. – в Кахетії встановлюється християнство.

6 ст. – засновується монастирський комплекс Давіт-Гареджа – визначна пам’ятка раннього християнства. В Іорському плоскогір’ї 50 км від Сагареджо (с. Удабно) знаходяться 7 висічених у скелях монастирів та монаших келій з наскельними розписами, засновником яких був утікач із Сирії, монах-монофізит на ім’я Давид.

У ранньому середньовіччі центр Кахетії перемістився в глибину Іорської долини, на північ в місто Гремі, а вже пізніше в місто Телаві.

8 ст. – Кахетія, що входила входила до складу Картлійського царства, стала самостійним феодальним князівством.

Поч. 12 ст. – Кахетія входить до складу Грузинського царства зусиллями грузинського царя Давида Будівничого (1089–1125). До речі, ще в 11 ст. Кахетія деякий час входила до об’єднаного царства, але це тривало менше одного десятиліття.

12-13 ст. – триває золотий вік Грузії часів правління цариці Тамари. У Кахетії будується багато замків, фортець, міст і християнських храмів, серед яких найвідомішим в Грузії є кафедральний собор Алаверді.

1460-і р.р. -  виокремлюється Кахетинське царство в ході роздроблення єдиного Грузинського царства.

1762 р. – виникає спільне Картлійско-Кахетинське царство внаслідок об’єднання Кахетії з Картлі. Нове об’єднане царство потерпає від частих нападів персів.

1783 р. – між Грузією та Росією був підписаний договір, за результатами якого відбулося кілька руйнівних татарських і перських навал, після чого, незважаючи на умови договору, Східна Грузія увійшла до складу Російської імперії (1801 р.), як згодом і Західна Грузія (1805 р.).

1801 р. – Кахетія у складі Російської імперії після анексії Західної Грузії.

1918-1921 рр. – Кахетія була частиною незалежної Грузинської Демократичної Республіки.

1922-1936 рр. – Кахетія була частиною ЗРФСР.

1936-1991 рр. – Кахетія була частиною Грузинської РСР.

1991 р. – після проголошення незалежності Кахеті має статус краю (мхаре) в Республіці Грузія з центром у м. Телаві.

За переписом населення 2002 р. із 407 182 жителів Кахетії грузини складають 83,9%, азербайджанці — 9,8%, кистинці (чеченці) — 1,7%, осетини — 1,5%, росіяни — 0,9%, вірмени — 0,9%.

Азербайджанці складають доволі значну меншину в Сагареджойському муніципалітеті (31,9%, грузини – 66,6% ), Лагодехському муніципалітеті (22,3%, грузини – 69,3%, осетини – 4,4 %, росіяни – 2,4%, вірмени – 1,1%), Телавському муніципалітеті (11,9%, грузини – 85,5%).

Туристичні об’єкти

Туристична інфраструктура в Кахетії швидко розвивається, так як край є найбільш відвідуваним регіоном Грузії. Під час подорожі в цьому регіоні можна вибрати проживання як у гест-хаузах,так і в маленьких або ж більш дорогих готелях. Найбільш відвідувані міста – Телаві і Сігнахі.

Місто Сігнагі було відреставроване три роки тому. Його називають “грузинською Італією” через незвичний для Грузії “прилизаний” європейський вигляд. У Телаві станом на літо 2012 тривала реонструкція більшості будівель історичного центру, тому єдиним цікавим туристичним об’єктом був величезний провінційний східний базар.

Край Кахетія нині розділений на 8 муніципалітетів, багатих на історико-культурні пам’ятки:

Телаві, Телавський муніципалітет (англ. Telavi) – адміністративний центр Кахетії, заснований у 2 ст. н.е. Починаючи з 10-го до 18-го століття Телаві був резиденцією кахетинських князів і царів. У центрі міста збережена фортеця з мурами і вежами, всередині якої знаходиться палац царя Іраклія II (нині тут музей та Інститут педагогіки). Поблизу мурів стоїть пам’ятник Іраклія II, царя Кахеті і Картлі, який правив під час одного із найбільш складних періодів в історії Грузії.

- Телавський державний драматичний театр ім. Важа Пшавела

- Телавський музей Г. Чубінішвілі

с. Ікалто – собор Ніноцмінда і монастир в Ікалто, де знаходилась Академія філософії, заснована в 11 столітті. Тут навчався видатний грузинський поет Шота Руставелі, автор найвідомішої грузинської поеми під назвою “Витязь у тигровій шкурі”.

Шуамта – монастирський комплекс серед лісів гірського хребта Гомборі поблизу прямого шосе Телаві-Тбілісі. Жіночий монастир. Верхній (більш древній) і нижній (діючий). Згідно з легендою, у монастирі грузини переховували певну кількість найбільш гарних жінок, за якими полювали перси, щоб таким чином хоч якось вберегти генофонд нації.

Цінандалі – велике село за 10 км від Телаві – відомий центр виноробства Кахетії, де розташоване однойменний родовий маєток князів Чавчавадзе. В садибі (нині це Будинок-музей Чавчавадзе) збереглися інтер’єри, меблі та особисті речі князів. Будинок-музей оточений розкішним парком з каплицею, в якій вінчалися Александр Грибоєдов з княжною Ніною Чавчавадзе. У цьому ж парку Александр Чавчавадзе в 1886 році заклав винні підвали, вирішивши тим самим перевести традиційне кустарне виробництво на промислові рейки. Так був заснований найстаріший у Грузії винний завод. Завод досі випускає рідкісні сорти вин і є відкритим для відвідування туристів. Тут проводяться дегустації, також відкриті винні підвали, де зберігається 16 тисяч пляшок кінця XIX початку XX століть. >>>

Ахмета, Ахметський муніципалітет (англ. Akhmeta)

с. Кістаурі – будинок-музей Рафаела Еріставі

с. Нижнє Алвані – краєзначий музей

Гурджаані, Гурджаанський муніципалітет (англ. Gurjaani)

- Гурджаанський храм Всіх Святих

- Гурджаанський державний ляльковий театр

- Гурджаанський краєзнавчий музей

- Музей військової слави і величезний памятник героєві радянського фільму “Отец солдата”, який за сюжетом походив саме з Гурджаані.

Велісціхе – Народний театр села Велісціхе Гурджаанського муніципалітету

Кварелі, Кварельський муніципалітет (англ. Qvareli)

- Будинок-музей Коте Марджанішвілі

Некресі – монастир на високій горі біля Кварелі.

Дедопліс-Цкаро, Дедопліс-Цкарський муніципалітет (англ. Dedoplistsqaro)

- с. Мірзаані – село, в якому знаходиться будинк-музей видатного художника Ніко Піросмані.

Лагодехі, Лагодехський муніципалітет (англ. Lagodekhi)

Сагареджо, Сагареджойський муніципалітет (англ. Sagarejo)

- Культурний центр муніципалітета з театром і ляльковим театром

- Краєзнавчий музей

с. Патардзеулі – меморіальний музей Георгія Леонідзе

Давід-Гареджа (англ. David Gareja) – 6 ст. – грандіозний комплекс печерних монастирів, розташований серед напівпустелі на самому Грузинсько-Азербайджанському кордоні. В ньому одночасно могло перебувати 10 тисяч монахів. Після радянського періоду занедбання монастир почав функціонувати знову. Знаходячись на вершині високого хребта Іорського плоскогір’я, з печер – колишніх келій, каплиць і храмів – відкривається захоплюючі панорами на безлюдні, відкриті усім вітрам пустельні простори. Стіни сакральних печер вкриті фресками 6 ст., котрі просто приголомшують.

Сігнахі, Сігнахський муніципалітет (англ. Signaghi) – 18 ст. – велике як для Грузії місто, розташоване на кахетинському хребті і назване туристами “грузинською Італією”. Місто оточене довгою захисною стіною, яку побудував цар Іраклій ІІ у другій половині 18 ст. Кожна з 23 башт стіни отримала назву від навколишніх сіл і слугувала притулком для їхніх мешканців під час нашестя ворогів. З Сігнагі відкривається чудовий краєвид на Алазанську долину та високі гори Дагестану.

- Будинок-музей Вано Сараджишвілі

- Будинок-музей Сандро Міріанашвілі

Розподілити по муніципалітетам:


- Будинок-музей Нато Вачнадзе

- Будинок-музей Йосипа Ніношвілі

- Будинок-музей Іване Беріташвілі

Алаверді - 11 ст. – Кафедральний собор, священне місце паломництва не лише кахетинців, а й тушинів і кистинців із Панкісі. Собор вражає своєю висотою та сильними внутрішніми сакральними розписами. Ця велика хрестоподібна у плані церква Святого Георгія вперше була заснована у 6 ст.  Існуюча нині будівля була споруджена в першій половині 11 ст. Її висота складає понад 50 метрів, завдяки чому церкву видно за багато кілометрів з багатьох точок Алазанської долини. Оточена виноградниками і сягаючи височенним гострим куполом небесних сфер, церква являє собою унікальну пам’ятку старовинної кахетинської архітектури.

Гремі (груз. გრემი) — царська фортеця, архітектурна пам’ятка 16 століття. Фортеця з церквою Архангелів Михаїла та Гавриїла — все, що залишилося від колись процвітаючого міста Гремі. Архітектурний комплекс розташований на схід від сучасного села з однойменною назвою в районі міста Кварелі, за 175 км на схід від Тбілісі. Місто Гремі було столицею Кахетинського царства в 16–17 століттях. Заснована Леваном Кахетинським, столиця була царською резиденцією і жвавим торговим містом Великого Шовкового шляху, до тих пір поки її не зрівняли з землею війська шаха Аббаса I Великого в 1615 році. З тих пір місто занепало і в середині 17 століття царі Кахетії перенесли свою столицю до Телаві.

Місто, імовірно, займало площу 40 га і складалося з трьох основних частин — церкви Архангелів, царської резиденції і торгового району. Систематичні дослідження в Гремі проводили археологи А. Мамулашвілі і П.Закараіа протягом 1939–1949 та 1963–1967 років.

Комплекс Церкви Архангелів розташований на пагорбі відразу над шосе і складається з самої церкви Архангелів Михаїла та Гавриїла, дзвіниці, триповерхового палацу і винного льоху (марані). Комплекс оточений стіною, з вежами і амбразурами. Збереглися залишки таємного підземного ходу, що веде до річки.

Церква Архангелів була побудована за наказом царя Левана Кахетинського в 1565 році і розписана в 1577 році. Це кам’яний хрестово-купольний храм. Традиційна грузинська кам’яна кладка, включає в себе місцеву інтерпретацію іранських архітектурних смаків. Купол храму лежить на кутах вівтарної апсиди і на двох опорних стовпах. Барабан купола має аркатурний пояс і вісім вузьких вікон. Фасад розділений на три арочні секції.

У дзвіниці церкви виставлено кілька археологічних експонатів і гармата 16 століття. Стіни прикрашені серією портретів царів Кахеті пензля сучасного грузинського художника Левана Чогошвілі (1985).

no images were found

Корисні лінки

http://en.wikipedia.org/wiki/Kakheti

http://ru.wikipedia.org

http://travelgeorgia.ru/28/

http://kpshinnik.livejournal.com/2542.html

www.kakheti.net – information Kakheti region website

Kakheti regional administration website

http://www.advantour.com/rus/georgia/telavi/tsinandali.htm