Пшавія

source: wikipediaПшаві – одна з історичних провінцій Грузії, яка у ранньому середньовіччі разом із Хевсуреті мала назву Пхові.

Географія

Пшавія на півночі межує з Великим Кавказьким хребтом, із заходу – з Хевсуреті та Гудамакарі, з півдня – Шида Картлі,  зі сходу – Тіанеті . Край Пшаві розділений на дві громади – Укана Пшаві та Магароскарі.

Історія та етнографія

У ранніх історичних джерелах згадуються жителі Пшавії – Пхові, котрі відмовлялись прийняти християнство, що стало підставою для серйозного конфлікту з їхніми рівнинними володарями.

XII століття – в провінції Пхові поширилося християнство, що набагато пізніше, ніж у решті Грузії. В цей же час населення провінції Пхові розділяється на християнізованих пшаві та хевсурів, які залишилися язичниками.

Пізніше, коли Грузія розпалася на безліч дрібних царств, Пшавія стала частиною Кахетського царства Загальна чисельність пшавів – близько 50 тисяч. Проживають в Душетському районі, місті Душеті, басейні річки Пшавська Арагві. Розмовляють вони на пшавському діалекті грузинської мови.  Традиційно славляться майстерністю у виготовленні вовняних виробів (хурджини, ноговиці та ін.), займаються скотарством.

Пшавська культура відзначаються певними своєрідними рисами. Зокрема існує унікальний пшавський звичай цацлоба.

У словнику Брокгауза та Єфрона пшави описані особливо яскраво:

“Відрізані від сусідів ущелинами і важкопрохідними річками, пшави, на відміну від грузинів, не знали ні станів, ні кріпацтва. Вони номінально підкорялися тіонетському моураву (наміснику) грузинських царів, надаючи останнім допомогу в разі небезпеки. Займаються пшави скотарством і частково хліборобством.

…Подібно до більшості кавказьких горців, пшави живуть обширними кровними союзами чи родами. Рід містить в собі як членів одного походження, так і приймаків, вступ яких у громаду супроводжується бенкетом. Культ загального предка є вираженням родової єдності. Родова організація не виключає відокремленого існування сімейної громади, що включає в себе нерідко до 40 осіб. Як релігійний союз, сім’я, на чолі якої стоять “мамакаці” і “дедакаці” (“величак” і “величуха”), є вогнищем культу покійників (спілкування з ними, годування і шанування їх)…

…Солідарність родичів виражається в рішучому домінуванні общинно-родової власності над власністю особистою; в безумовному підпорядкуванні жінки до заміжжя батькові і старшому в роді батька, а після заміжжя – чоловікові та старшому в роді чоловіка; в усуненні жінок від спадкування і в привілейованому становищі найближчого продовжувача роду – первістка…

…Жінка у пшавів вважається істотою нечистою… Вона народжує без усякої сторонньої допомоги, в особливій плетінці, влаштованій за межами села. Незважаючи на таке принизливе становище, жінка користується значною свободою: майновою та особистою. Перша виражається в існуванні особливого виду приватної власності, частина якої придбана особистою працею, частина – спадок від матері.

Особиста свобода жінок, що триває до шлюбу, позначається в праві кожної дівчини вибрати з аульної молоді свого “​​цацалу” – нареченого брата, який спить з нею на одному ліжку.

Кращі пісні пшавів присвячені захопленим описам жіночої краси. Обдаровані багатою фантазією і чуйною вразливістю, пшави оспівують у своїх легких і звучних “лексах” всі прояви повсякденного життя, з його радощами і печалями. Вони згадують з благоговінням царицю Тамару і царя Іраклія II, оспівують історію вбивства Ростемом власного сина Зураба.”

Найвідоміша людина Пшавії – видатний грузинський поет Важа-Пшавела (1861-1915 р.р.). У його рідному селі Чаргалі щороку проводиться фольклорний фестиваль на його честь. Важа-Пшавела донині шанується грузинами так само як Тарас Шевченко шанувався українцями на зламі 19-20 століть. Пам’ятаю випадок, коли простий кахетинський селянин під час застілля радив мені ознайомити з творчістю його співвітчизника. Прочитана пізніше поема “Гість і хазяїн” дійсно справила на мене сильне враження, дозволивши відчути всі тонкощі хитросплетінь грузинської історії та звичаєвого права.

Туристичні об’єкти

Особливих фортифікацій у Пшавії не збереглося, оскільки з огляду на малочисленість пшавів їхні поселення не були надто великими і сконцентрованами.

Річки. Рафтинг

Пшавська Арагві – головна річка Пшавії, на якій туристи можуть займатися рафтингом.

Маршрути

Автор блогу travelgeorgia.ru рекомендує прокласти цікавий маршрут з Пшавії до Хевсуретії. Наприклад, пройти вгору по Пшавській Арагві до села Шуапхо, потім пройти ще 4 кілометри до місця, де з півночі в Арагві впадає річка Матура і піднятися вздовж по річці до села Матура. Звідтіля можна піднятися на хребет і піти на вибір: або до витоків Аргуна і в долину Аргуна (і далі до Шатілі), або в ущелину Ардоті, звідки спуститися вниз до Муцо і вийти до Шатілі з півночі.

Корисні лінки

http://www.travelgeorgia.ru/154/

http://dic.academic.ru/dic.nsf/brokgauz_efron/