<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	>

<channel>
	<title>GeoClub.in.ua &#187; чорногорія</title>
	<atom:link href="http://www.geoclub.in.ua/?feed=rss2&#038;tag=chornogoriya" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>http://www.geoclub.in.ua</link>
	<description>БЛОГ ПРО ТУРИЗМ В УКРАЇНІ ... і не тільки ...</description>
	<lastBuildDate>Sat, 10 Sep 2022 19:57:01 +0000</lastBuildDate>
	<language>uk</language>
	<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
	<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=3.6</generator>
		<item>
		<title>Чорногорія: кухня</title>
		<link>http://www.geoclub.in.ua/?p=3567</link>
		<comments>http://www.geoclub.in.ua/?p=3567#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 16 Oct 2014 19:00:53 +0000</pubDate>
		<dc:creator>Roman</dc:creator>
				<category><![CDATA[Чорногорія]]></category>
		<category><![CDATA[кухня]]></category>
		<category><![CDATA[напої]]></category>
		<category><![CDATA[чорногорія]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://www.geoclub.in.ua/?p=3567</guid>
		<description><![CDATA[Чорногорія має багату кулінарну культуру з давніми традиціями, сформованими під впливом унікальної взаємодії середземноморської, слов&#8217;янської, турецької, угорської та німецької кухні. Як би там не було, Чорногорія – морська країна. А тому в її кухні багато страв з риби та морепродуктів. &#8230; <a href="http://www.geoclub.in.ua/?p=3567">Продовження <span class="meta-nav">&#8594;</span></a>]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<p><a href="http://www.geoclub.in.ua/?attachment_id=5227" rel="attachment wp-att-5227"><img class="aligncenter size-large wp-image-5227" alt="Montenegro_Dishes" src="http://www.geoclub.in.ua/wp-content/uploads/2014/10/Montenegro_Dishes-640x480.jpg" width="640" height="480" data-id="5227" /></a></p>
<p>Чорногорія має багату кулінарну культуру з давніми традиціями, сформованими під впливом унікальної взаємодії середземноморської, слов&#8217;янської, турецької, угорської та німецької кухні. Як би там не було, Чорногорія – морська країна. А тому в її кухні багато страв з <strong>риби</strong> та <strong>морепродуктів</strong>.</p>
<p>Тут надзвичайно поширений <strong>гуляш</strong>, який готують з різних сортів риби. В глибині країни популярна верховодка – річкова риба, яка водиться у Скадарському озері. Особливо популярна ця риба приготована на жаровні і подана із червоним вином!<span id="more-3567"></span></p>
<p>Також в Чорногорії люблять <strong>м’ясні страви</strong>, які готують з використанням каймаку – ключового продукту на кухні кожної тутешньої господині. Готується <strong>каймак</strong> так просто, що його зазвичай не купують, а роблять вдома. Для цього потрібно взяти молоко, краще овече, налити в пласку миску і поставити в теплу пічку години на три. Потім охолодити. Верхній шар, що утворився, обережно знімають, перекладають в іншу посудину і злегка солять. Свіжий каймак – білого кольору і дуже ніжний на смак. Його часто додають до дріжджового тіста. А воно, в свою чергу, головний інгредієнт для виготовлення гибаниці – пирога з сирною начинкою.</p>
<p>В каймаку часто тушкують <strong>баранину</strong> чи <strong>курку</strong> – вони від цього стають дуже ніжними. Краще м’ясо виходить в результаті тушкування на повільному вогні в металічному казанку, який підвішений за допомогою спеціальних ланцюгів – вериг.</p>
<p>А ще в Чорногорії дуже люблять <strong>шинку</strong>. Вважається, що найкраще готують цю страву в Негушах, невеличкому містечку поблизу Цетіньє – старої столиці країни. Вона відзначається особливим смаком, тому що свинину, призначену для переробки, сушать високо в горах, де дуже чисте повітря.</p>
<p>Подають шинку у якості холодної закуски, наприклад, до <strong>лозовач</strong>а. Це – національний міцний алкогольний напій, який виготовляють із кращих сортів винограду, таких як первенец і круна.</p>
<p>Варто скуштувати:</p>
<p><strong>Пршут</strong>– тонко нарізане в&#8217;ялене м’ясо, що нагадує іспанський хамон.<br />
<strong>Плескавіце</strong> – особливі смажені котлети дископодібної форми, які можуть подаватися у вигляді гамбургерів з різноманітними начинками та спеціями. Відтак, чорногорський гамбургер &#8211; це величезний шматок ідеально прожареного м&#8217;яса, який кладеться на м&#8217;яку булку і за бажанням голодного клієнта доповнюється всілякими овочами та соусами.<br />
<strong>Чевапчічі</strong> – ковбаски з рубленого м&#8217;яса, підсмажені на решітці.<br />
<strong>Вєшаліца</strong> – гамбургери-відбивні з великих шматків м’яса, начинені овочами та приправами.<br />
<strong>Печеньє</strong> &#8211; смажене на вертелі м&#8217;ясо в національних традиціях.<br />
<strong>Ражньїчі</strong> &#8211; невеликі шашлики зі свинини та телятини.<br />
<strong>Хрєновки</strong> – сосиски.<br />
<strong>Піхтіє</strong> – холодець.</p>
<p><strong>Бурек</strong> &#8211; турецький пиріг з листкового тіста, начинений рубленим м&#8217;ясом або сиром. Найкращі буреки на узбережжі зустрічаються в <a href="http://www.geoclub.in.ua/?p=3548" target="_blank">Сутоморе</a>.<br />
<strong>Сарма</strong> &#8211; голубці<br />
<strong>Мусака</strong> &#8211; фарширований перець, баклажани в помідори з прослойками м&#8217;яса.<br />
<strong>Палчінкі</strong> – млинці швидкого приготування з різними додатками.<br />
<strong>Боранина</strong> – зелена квасоля.</p>
<p><strong>Риба</strong> &#8211; форель (фарширована чорносливом), карп (запечений у вершках: «япраке» або «попеке»), верховодка. Класно запікають свіжовиловлену рибу у рестораціях містечка <a href="http://www.geoclub.in.ua/?p=4026" target="_blank">Вірпазар</a>, що на березі <a href="http://www.geoclub.in.ua/?p=4026" target="_blank">Скадарського озера</a>.<br />
<strong>Рибля чорба</strong> &#8211; рибна юшка<br />
<strong>Риба по-охрідськи</strong> &#8211; риба в горшечку<br />
<strong>Плов з морепродуктами</strong> &#8211; унікальне поєднання турецької та середземноморської кухні</p>
<p><strong>Яйя на око</strong> – яєчня.</p>
<p><strong>Сири</strong> &#8211; «качкавалі», «качамак», «златібор», «ліпський», «сенічкі», бринза з овечого чи коров&#8217;ячого молока.</p>
<p><strong>Слаткіші</strong> &#8211; місцеві вироби з борошна на десерт.<br />
<strong>Гібаніца</strong> &#8211; пиріг з сирною начинкою.<br />
<strong>Штруклі</strong> &#8211; запечені в сирі горіхи і сливи.<br />
<strong>Горіхові палички</strong> &#8211; місцеві ласощі.</p>
<p><span style="text-decoration: underline;"><strong>Напої:</strong></span><br />
<strong>Сливовиця</strong> – ракія зі сливок.<br />
<strong>Кайсієвача</strong> – ракія з абрикосів.<br />
<strong>Лозовач</strong> &#8211; виноградний самогон.<br />
<strong>«Крстач»</strong> і <strong>«Вранац»</strong> – відомі чорногорські вина.<br />
<strong>«Нік»</strong> і <strong>«Нікшичко»</strong> &#8211; чи не єдині чорногорські марки пива.</p>
<p>Якщо Вам довелося бувати в Чорногорії, які ще смачні страви можна відвідати у цій країні?</p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://www.geoclub.in.ua/?feed=rss2&#038;p=3567</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Пераст</title>
		<link>http://www.geoclub.in.ua/?p=3585</link>
		<comments>http://www.geoclub.in.ua/?p=3585#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 27 Aug 2014 05:04:00 +0000</pubDate>
		<dc:creator>Roman</dc:creator>
				<category><![CDATA[Чорногорія]]></category>
		<category><![CDATA[море]]></category>
		<category><![CDATA[храми]]></category>
		<category><![CDATA[чорногорія]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://www.geoclub.in.ua/?p=3585</guid>
		<description><![CDATA[Пераст / Perast (29 км від Герцег-Нові, 15 км від Котора) &#8211; містечко, розташоване прямо навпроти протоки Вериге між двох внутрішніх заток Бока-Которської: Рісанської і Которської бухт. Пераст знаходився під владою Венеціанської республіки з 1420-го по 1797-й рік. За цей &#8230; <a href="http://www.geoclub.in.ua/?p=3585">Продовження <span class="meta-nav">&#8594;</span></a>]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<p><a href="http://www.geoclub.in.ua/?attachment_id=3775" rel="attachment wp-att-3775"><img title="Nazar_Chornogoria_2013_Geolub-ua (33)" src="http://www.geoclub.in.ua/wp-content/uploads/2013/08/Nazar_Chornogoria_2013_Geolub-ua-33-640x426.jpg" alt="" width="640" height="426" /></a></p>
<p><strong>Пераст</strong> / Perast (<em>29 км від Герцег-Нові, 15 км від Котора</em>) &#8211; містечко, розташоване прямо навпроти протоки Вериге між двох внутрішніх заток Бока-Которської: Рісанської і Которської бухт. Пераст знаходився під владою Венеціанської республіки з 1420-го по 1797-й рік.</p>
<p>За цей час тут було побудовано багато прекрасних палаців, церков, фортець та укріплень, активно розвивалось мореплавство. Половина міста Пераст через землетрус XVII століття тепер знаходиться під водою&#8230;</p>
<p><span id="more-3585"></span></p>
<h2 style="text-align: center;"><strong>Варто відвідати у Перасті</strong></h2>
<p><strong>Міський музей</strong> / Muzej Grada Perasta &#8211; музей знаходиться в елегантній будівлі палацу Буйовича, побудованому в 1693 р. У музеї можна побачити цікаві колекції зброї, морських карт, прапорів, костюмів та моделі кораблів.</p>
<p><strong>Церква Св. Ніколи (Миколая)</strong> / Crkva Sv. Nikole &#8211; 15 ст. Церква з найвищою 55-метровою дзвіницею в Бока-Которській, яка була споруджена у 1691 р. як символ перемоги венеціанського флоту над турецькою армією 7.10.1571 р.</p>
<p><a href="http://www.geoclub.in.ua/?attachment_id=3774" rel="attachment wp-att-3774"><img class="aligncenter" title="Nazar_Chornogoria_2013_Geolub-ua (30)" src="http://www.geoclub.in.ua/wp-content/uploads/2013/08/Nazar_Chornogoria_2013_Geolub-ua-30-426x640.jpg" alt="" width="426" height="640" /></a></p>
<p><strong>Фортеця Св. Хреста</strong> з військовими укріпленнями.</p>
<p><strong>Палаци і церкви.</strong></p>
<p><a href="http://www.geoclub.in.ua/?attachment_id=3926" rel="attachment wp-att-3926"><img class="aligncenter size-full wp-image-3926" title="Perast_Nazar Lugovyj" src="http://www.geoclub.in.ua/wp-content/uploads/2013/07/Perast_Nazar-Lugovyj.jpg" alt="" width="640" height="420" /></a></p>
<p><a href="http://www.geoclub.in.ua/?attachment_id=3927" rel="attachment wp-att-3927"><img class="aligncenter size-full wp-image-3927" title="Perast_Nazar Lugovyj_2" src="http://www.geoclub.in.ua/wp-content/uploads/2013/07/Perast_Nazar-Lugovyj_2.jpg" alt="" width="640" height="420" /></a></p>
<h2 style="text-align: center;"><strong>Карта Пераста</strong></h2>
<p><a href="http://www.geoclub.in.ua/?attachment_id=4159" rel="attachment wp-att-4159"><img class="aligncenter size-large wp-image-4159" title="MAP_perast1" src="http://www.geoclub.in.ua/wp-content/uploads/2013/07/MAP_perast1-640x381.jpg" alt="" width="640" height="381" /></a></p>
<h2 style="text-align: center;"><strong>Околиці Пераста</strong></h2>
<p><strong>Острів Богородиці скель</strong> / Ostrvo Gospa od Skrpjela &#8211; штучний острів, на місці якого за переказами був невеликий кораловий риф. Одного разу на цьому рифі чудом врятувались моряки з Пераста, котрі знайшли ікону Божої Матері з Дитям і дали слово побудувати тут церкву. Протягом майже століття мешканці Пераста затоплювали навколо рифа старі кораблі і споруджували кам&#8217;яний насип. У 14 столітті мрія моряків здійснилась.</p>
<p>За традицією щороку 22 липня, починаючи з 1452 р., жителі Боки Которської привозять на острів нове каміння на святково прикрашених човнах з музикою і народними піснями. Свято має назву &#8220;фашинада&#8221;.</p>
<p>У 1630 р. церква була перебудована розширена. Донині на острові зберігається чудотворна ікона. При церкві відкритий музей з колекцією дивних предметів, привезених моряками з далеких країв.</p>
<p><strong>Острів Св. Джордже (Георгія)</strong> / Ostrvo Sv. Dordije &#8211; маленький острівець біля острова Богородиці Скель. Тут знаходиться невеликий цвинтар, де поховані чорногорські моряки, в тому числі видатний капітан Марко Мартинович.</p>
<h2 style="text-align: center;"><strong>Пляжі Пераста</strong></h2>
<p>Біля Пераста знаходяться пляжі <strong>Пераст</strong> / Perast і <strong>Тврдава Пераст</strong> / Tvrdava Perast.</p>
<p style="text-align: center;"><strong>Карта пляжів Пераста, Рісана і Котора</strong></p>
<p><a href="http://www.geoclub.in.ua/?attachment_id=3648" rel="attachment wp-att-3648"><img class="aligncenter size-full wp-image-3648" title="Kotor-beaches-s" src="http://www.geoclub.in.ua/wp-content/uploads/2013/07/Kotor-beaches-s.jpg" alt="" width="600" height="280" /></a></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://www.geoclub.in.ua/?feed=rss2&#038;p=3585</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Каменарі</title>
		<link>http://www.geoclub.in.ua/?p=3591</link>
		<comments>http://www.geoclub.in.ua/?p=3591#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 20 Aug 2014 18:05:22 +0000</pubDate>
		<dc:creator>Roman</dc:creator>
				<category><![CDATA[Чорногорія]]></category>
		<category><![CDATA[море]]></category>
		<category><![CDATA[пляжі]]></category>
		<category><![CDATA[чорногорія]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://www.geoclub.in.ua/?p=3591</guid>
		<description><![CDATA[Каменарі / Kamenari &#8211; населений пункт в Чорногорії, розташований на західному березі протоки Вериге &#8211; найвужчому місці Бока-Которської затоки. Це місце відоме мандрівникам протягом багатьох століть. Колись тут знаходився прикордонний пункт між Венеціанською республікою і Османською імперією &#8211; місто процвітало, &#8230; <a href="http://www.geoclub.in.ua/?p=3591">Продовження <span class="meta-nav">&#8594;</span></a>]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<p><a href="http://www.geoclub.in.ua/?attachment_id=4181" rel="attachment wp-att-4181"><img class="aligncenter size-large wp-image-4181" title="Lepetane_Geoclub_ua (7)" src="http://www.geoclub.in.ua/wp-content/uploads/2013/07/Lepetane_Geoclub_ua-7-640x480.jpg" alt="" width="640" height="480" /></a><strong>Каменарі</strong> / Kamenari &#8211; населений пункт в Чорногорії, розташований на західному березі протоки Вериге &#8211; найвужчому місці <a href="?page_id=192" target="_blank">Бока-Которської затоки</a>. Це місце відоме мандрівникам протягом багатьох століть. Колись тут знаходився прикордонний пункт між Венеціанською республікою і Османською імперією &#8211; місто процвітало, у нього був свій власний флот, кілька готелів і навіть театр. Життя в Каменарі вирувало і вдень і вночі.<span id="more-3591"></span></p>
<p>Ще більшу популярність невеликому містечку принесли древні каменоломні, в яких споконвіку добували рідкісний червоно-рожевий камінь, з якого побудовані не тільки храми Котора, але і безліч споруд у Венеції і навіть деякі будівлі ООН в Нью-Йорку.</p>
<p>Нині між Каменарі і <a href="?p=3586" target="_blank">Лепетані</a> діє поромна переправа, яка скорочує шлях автомобілістам від <a href="?p=3570" target="_blank">Будви</a> чи <a href="?p=3594" target="_blank">Тівата</a> до <a href="?p=3597" target="_blank">Герцег-Нові</a> на 30 км. Проїзд на поромі для пішоходів був безкоштовний станом на 2012 р.</p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://www.geoclub.in.ua/?feed=rss2&#038;p=3591</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Тіват</title>
		<link>http://www.geoclub.in.ua/?p=3594</link>
		<comments>http://www.geoclub.in.ua/?p=3594#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 13 Aug 2014 05:06:14 +0000</pubDate>
		<dc:creator>Roman</dc:creator>
				<category><![CDATA[Чорногорія]]></category>
		<category><![CDATA[море]]></category>
		<category><![CDATA[пляжі]]></category>
		<category><![CDATA[чорногорія]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://www.geoclub.in.ua/?p=3594</guid>
		<description><![CDATA[Тіват / Tivat &#8211; портове місто на сході Бока-Которської затоки, що налічує 8 тис. жителів. Місто Тіват, на відміну від сусідніх, в основному складається з блочних п&#8217;ятиповерхівок і приватних будинків. Цікавіть туристів можуть викликати хіба що кілька церков, пляжі та &#8230; <a href="http://www.geoclub.in.ua/?p=3594">Продовження <span class="meta-nav">&#8594;</span></a>]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<p><a href="http://www.geoclub.in.ua/?attachment_id=4187" rel="attachment wp-att-4187"><img class="aligncenter size-large wp-image-4187" title="Tivat_Prykhodko (1)" src="http://www.geoclub.in.ua/wp-content/uploads/2013/07/Tivat_Prykhodko-1-640x480.jpg" alt="" width="640" height="480" /></a><br />
<strong>Тіват</strong> / Tivat &#8211; портове місто на сході Бока-Которської затоки, що налічує 8 тис. жителів. Місто Тіват, на відміну від сусідніх, в основному складається з блочних п&#8217;ятиповерхівок і приватних будинків. Цікавіть туристів можуть викликати хіба що кілька церков, пляжі та набережна, на якій розташовані ресторани, кафе і піцерії.<span id="more-3594"></span>Однак саме біля Тівата розташований аеропорт, через який прилітає тотальна більшість іноземних відпочиваючих Приморської Чорногорії.</p>
<h2 style="text-align: center;"><strong>Варто відвідати в Тіваті</strong></h2>
<p><strong>Парк 19 ст.</strong> &#8211; красиве місце для відпочинку, в якому зростають олеандри, пальми, мімози, бугенвілії.</p>
<p><strong>Церква Св. Антонія</strong> / Crkva Sv. Antune &#8211; 14 ст.</p>
<p><strong>Церква Св. Марії</strong> / Crkva Sv. Marije &#8211; 17 ст.</p>
<p><strong>Палац Буче &#8211; Лукович</strong> &#8211; 1548 р.</p>
<p><a href="http://www.geoclub.in.ua/?attachment_id=4184" rel="attachment wp-att-4184"><img class="aligncenter size-large wp-image-4184" title="Tivat_Prykhodko (5)" src="http://www.geoclub.in.ua/wp-content/uploads/2013/07/Tivat_Prykhodko-5-640x480.jpg" alt="" width="640" height="480" /></a></p>
<h2 style="text-align: center;"><strong>Околиці Тівата</strong></h2>
<p><strong>Острів Цвієча (Квітів)</strong> / Ostrvo Cvijeca (<em>0,5 милі від Тівата</em>)</p>
<p><strong>Донья Ластва</strong> / Donja Lastva (<em>1 км. на пн.-сх. від Тівата</em>)</p>
<h2 style="text-align: center;"><strong>Пляжі Тівата</strong></h2>
<p>На узбережжі навколо міста Тівата розташовано 17 офіційних пляжів. Уздовж берега знаходяться невеликі мальовничі бухти з ресторанами, готелями, барами та іншими туристичними закладами.</p>
<p>Рів&#8217;єра Тіват включає також три острови: <strong>Квітів</strong>, <strong>Св. Марка</strong> і <strong>Милосердної Діви</strong>.</p>
<p style="text-align: center;"><strong>Карта пляжів Тівата</strong></p>
<p><a href="http://www.geoclub.in.ua/?attachment_id=3630" rel="attachment wp-att-3630"><img class="aligncenter size-full wp-image-3630" title="tivat_beach" src="http://www.geoclub.in.ua/wp-content/uploads/2013/07/tivat_beach.jpg" alt="" width="248" height="163" /></a>У 3 км від центру Тівата біля переправи розташований пляж <strong>Opatovo</strong>, довжина якого становить 220 м. Пляж Opatovo ділиться на дві частини, по праву і ліву сторони від маяка. Пляж Opatovo добре розвинений, відпочивати на ньому &#8211; велике задоволення. Пляж оснащений душовими, туалетами, всім необхідним пляжним обладнанням. Тут розташовані різні кафе та ресторани, також є місце для паркування.</p>
<p>Недалеко від Тівата, в 1,5 км від міста розташований ще один гарний пляж &#8211; <strong>Донья Ластва</strong>, довжина якого 1000 м. Тут ви можете помилуватися чудовими пристанями, а також чудово провести час на пляжі. Пляж покритий першокласним піском.</p>
<p>Між Тіватом і протокою Вериге розкинувся пляж на мисі <strong>Seljanovo</strong>. Довжина цього пляжу становить близько 1700 м. На певній частині пісочного пляжу розташовані гладкі скелі, які надають пейзажу дивовижний і неповторний вигляд. При цьому ризик травмування відвідувачів виключений. Цей пляж також має всі необхідні зручності для відпочиваючих, включаючи ресторани, бари, парковку. Також тут розташована невелика пристань.</p>
<p>У самому місті теж багато чудових пляжів. У центрі Тівата, біля найбільших готелів і прогулянкових набережних, розташовані <strong>Піщаний пляж</strong> і <strong>Belane Zupa</strong>. Довжина цих міських пляжів становить відповідно 150 м і 500 м. Вони також обладнані всім необхідним для приємного відпочинку, включаючи ресторани і кафе, душові, парковки. За пляжами ростуть чудові кипарисові і соснові гаї.</p>
<p>У бухті Тіват Боко-Которської затоки знаходиться пляж <strong>Krasici</strong>, довжина якого 1500 м. Пляж покритий природного морською галькою, що робить його особливо привабливим. На пляжі розташувалися чотири бари: «Занзібар», «Парадіз», «Принц» і «Посейдон».</p>
<p>Гарним є пляж <strong>острова Квітів </strong>(Ostrvo Cvijeca), який знаходиться за 2 км від Тівата. Його довжина становить близько 1200 м, він огинає весь острів, який має близько 300 м в довжину і 200 м завширшки. Пляж острова Квітів ділиться на кілька невеликих піщаних пляжів. Назва цього острова говорить сама за себе &#8211; тут дуже багато унікальних рослин, що роблять острів прекрасним місцем для відпочинку людей, яким протипоказано тривале перебування на сонці. У ресторанах можна скуштувати розкішні страви місцевої кухні і насолодиться чудовим вином.</p>
<p>Неподалік від острова Квітів розташований сонячний пляж <strong>Kalardovo</strong>, площею близько 4200 м. Він також представляє собою типовий міський пляж з усіма зручностями. Тут також знаходяться спортивні майданчики, місце для пікніка, парковка, ресторани, кафе і багато іншого.</p>
<p>На<strong> острові Св. Марка</strong>, який був названий на честь однойменної церкви, знаходиться природний пляж, але доступ туристів на нього заборонений.</p>
<p>Долини <strong>Трштено</strong> <strong>і Бігово</strong> розташовані в районі <strong>Donji Grbalj</strong> між Будвою і Тіватом за межами Бока-Которської затоки.</p>
<p><strong>Трштено</strong> / Trsteno &#8211; один з 9 найгарніших пляжів Чорногорського узбережжя. Він захищений від високих хвиль, штормів і південних вітрів. Піщаний пляж довжиною 200м. з хорошим піском, чистою водою, піщаним морським дном та незайманою природою.</p>
<p><strong>Бігово</strong> / Bigovo  &#8211; узбережжя, яке також захищене від сильних хвиль і штормів. З одного боку затоки розташований пляж, відомий своїм цілющим піском, з іншого берег кам&#8217;янистий і дуже зручний для рибного лову.</p>
<p>Неподалік від містечка <strong>Радовичі</strong> розташувався пляж <strong>Облатно</strong> / Oblatno, довжиною 150 метрів. Особливу привабливість цьому місцю додає дикий ліс, якого не торкалася рука людини. Приїхавши на пляж Облатно на машині, ви зможете залишити її на парковці.</p>
<p><strong>Корисні лінки:</strong></p>
<p><a href="http://www.o-montenegro.ru/articles/beaches/tivat" target="_blank">http://www.o-montenegro.ru/articles/beaches/tivat</a></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://www.geoclub.in.ua/?feed=rss2&#038;p=3594</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Герцег-Нові</title>
		<link>http://www.geoclub.in.ua/?p=3597</link>
		<comments>http://www.geoclub.in.ua/?p=3597#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 06 Aug 2014 05:32:01 +0000</pubDate>
		<dc:creator>Roman</dc:creator>
				<category><![CDATA[Чорногорія]]></category>
		<category><![CDATA[море]]></category>
		<category><![CDATA[пляжі]]></category>
		<category><![CDATA[чорногорія]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://www.geoclub.in.ua/?p=3597</guid>
		<description><![CDATA[Герцег-Нові / Herceg Novi &#8211; місто сонячного світла, квітів, художників і поетів, що розкинулось на виході з Бока-Которської затоки біля мальовничого підніжжя гори Орьєн (1893 м). У Герцег-Нові величезна кількість всіляких сходів. На вулицях міста можна побачити вражаюче безліч пальм, &#8230; <a href="http://www.geoclub.in.ua/?p=3597">Продовження <span class="meta-nav">&#8594;</span></a>]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<p><a href="http://www.geoclub.in.ua/?attachment_id=3773" rel="attachment wp-att-3773"><img class="aligncenter size-large wp-image-3773" title="Nazar_Chornogoria_2013_Geolub-ua (29)" src="http://www.geoclub.in.ua/wp-content/uploads/2013/08/Nazar_Chornogoria_2013_Geolub-ua-29-640x426.jpg" alt="" width="640" height="426" /></a></p>
<p><strong>Герцег-Нові</strong> / Herceg Novi &#8211; місто сонячного світла, квітів, художників і поетів, що розкинулось на виході з Бока-Которської затоки біля мальовничого підніжжя гори Орьєн (1893 м). У Герцег-Нові величезна кількість всіляких сходів. На вулицях міста можна побачити вражаюче безліч пальм, евкаліптів, кипарисів, магнолій і, звісно, мімозу &#8211; символ міста.<span id="more-3597"></span></p>
<p>Крупний туристичний центр Герцег-Нові, сукупна довжина рів&#8217;єри якого становить 25 км, складається із дивовижних півостровів, невеликих острівців, неймовірно гарних пляжів. Старовинні міські стіни нині слугують майданчиком для проведення численних фестивалів.</p>
<p>На розмаїття архітектури міста вплинуло багато культур і народів. Тут будували турки і французи, англійці і росіяни, мальтійці і австроугорці.</p>
<h2 style="text-align: center;"><strong>Варто відвідати в Герцег-Нові</strong></h2>
<p><strong>Старе місто</strong> / Stari Grad &#8211; розташоване між двома фортецями: Спальйола та Цитадель, при чому всередині вміщує ще дві: Криваву фортецю та Фортемаре.</p>
<p><strong>Фортеця Спаньйола</strong> / Spanjola &#8211; побудована турками у сер. 16 ст. на вершині пагорба, звідки відкривається чудова панорама бухти.</p>
<p><strong>Фортеця Цитадель</strong> / Citadel &#8211; венеціанська фортеця, що знаходиться біля самого моря.</p>
<p><strong>Кривава фортеця</strong> / Kanli-kula &#8211; колись побудована турками і деякий час була в&#8217;язницею. На стінах колись досі можна знайти написи і малюнки ув&#8217;язнених. Зараз усередині фортеці знаходиться кінотеатр, при чому з останніх рядів можна побачити не тільки фільм, але й прекрасний вид на околиці.</p>
<p><strong>Фортеця Фортемаре</strong> / Fortemare &#8211; венеціанська фортеця у Старому місті.</p>
<p><em><strong>Trg Belvista</strong></em> &#8211; центральна площа Герцег-Нові.</p>
<p><strong>Церква Св. Архангела Михаїла</strong> (<em>Trg Belvista</em>) &#8211; церква у візантійському стилі 1900 р., що стоїть у центрі головної площі.</p>
<p>Головна вулиця міста &#8211; <em><strong>Njegiseva.</strong></em></p>
<p><strong>Будинок культури Herceg-Fest</strong> (<em>Njegoseva, 66</em>) &#8211; осередок культури міста, в якому регулярно організовуються концерти, театральні вистави та кінопокази. У лютому тут відбувається фестиваль мімози.</p>
<p><strong>Годинникова вежа Sahat</strong> &#8211; височіє у Старому місті, а від неї починається нова частина Херцег-Нові.</p>
<p><strong>Краєзнавчий музей</strong> / Zavacajni Muzej (<em>Mirka Komnenenovica, 9</em>) &#8211; містить ряд цікавих експонатів, серед яких археологічні знахідки.</p>
<p><strong>Художня галерея</strong> -</p>
<p><strong>Міський архів</strong> / Arhiv Herceg Novog (<em>Herceg Stjepan, 1</em>) &#8211; споруда, збудована у 1885 році, що постраждала від землетрусу 1979 р. Нині в реконструйованому архіві знаходиться бібліотека, найстаріший документ якої датується 1685 р.</p>
<h2 style="text-align: center;"><strong>Околиці <strong> Герцег-Нові</strong></strong></h2>
<p><strong>Шлях Pet Danica</strong> &#8211; пішохідний бульвар, що простягається на 7 км уздовж узбережжя, зв&#8217;язуючи місто Герцег-Нові з <strong>Ігало</strong> &#8211; знаменитим середземноморським лікувально-туристичним центром.</p>
<p><strong>Ігало</strong> / Igalo (<em>2 км на північ від Герцег-Нові</em>) &#8211; найбільший і найвідоміший центр реабілітації, терапевтичної та профілактичної медицини, хвиле-терапії та європейського курортного лікування в басейні Адріатичного моря. Інститут &#8220;Ігало&#8221; отримав визнання у всьому світі завдяки успішному лікуванню пацієнтів з широким спектром медичних проблем.</p>
<p><strong>Топла</strong> / Topla (<em>1 км на північ від Герцег-Нові</em>) &#8211; головні туристичні об&#8217;єкти селища &#8211; будинок школи 19 ст., в якій навчався правитель Чорногорії і відомий письменник Петро ІІ Петрович Негош; церква Св. Георгія / Sv. Dordije; церква Св. Спаса / Sv. Spasa.</p>
<p><strong>Монастир Савіна</strong> / Manastir Savina (<em>2 км на південь від Герцег-Нові</em>) &#8211; одна з найцікавіших визначних пам&#8217;яток, кращий зразок архітектури бароко на Адріатиці. Монастир був заснований 1030 р. Від перших споруд лишилась Мала Успенська церква, розписана фресками 16 ст. Головною святинею монастиря вважається чудотворна ікона Божої Матері Савінської, що зберігається у Великому Успенському храмі (1799 р.)</p>
<p><strong>Острів Мамула</strong> / Ostrvo Mamula (<em>1,4 милі від Герцег-Нові</em>) &#8211; знаходиться на вході до Бока-Которської затоки зі старою турецькою фортецею, котра свого часу перекривала вхід до Бухти судам, що прямували до Котора.</p>
<p>Острів Мамула  цікавий багатьма штучними печерами-укриттями для підводних човнів часів Другої Світової війни. На острові є чудовий піщаний пляж Жаніц, оточений маслиновими гаями. На острові Мамула прекрасні умови як для пасивного відпочинку, так і для занять водними видами спорту.</p>
<p>На острові є знаменита <strong>Блакитна печера</strong>, куди повністю можуть зайти навіть невеликі яхти.</p>
<p><strong>Бієла</strong> / Bijela (<em>12 км від Герцег-Нові</em>) &#8211; древній центр суднобудування Бока Которської. Нині тут знаходиться судноремонтний завод, а також <strong>Церква Покрови Богородиці</strong> /Crkva Riza Bogorodice, побудована в 16 ст.</p>
<h2 style="text-align: center;"><strong>Пляжі Герцег-Нові</strong></h2>
<p>У Герцег-Нові велика різноманітність пляжів: є галькові природні пляжі, пляж-платформа, а також штучний пляж з дрібним піском.</p>
<p>Середньорічна температура в Герцег-Нові 17 градусів (у січні 10 градусів, в липні 26 градусів). Купальний сезон триває з травня по вересень, температура води в цей період коливається від 22 до 26 градусів.</p>
<p style="text-align: center;"><strong>Карта пляжів Герцег-Нові</strong></p>
<p style="text-align: center;"><a href="http://www.geoclub.in.ua/?attachment_id=3627" rel="attachment wp-att-3627"><img class="size-full wp-image-3627" title="HercegNovi-beaches-s" src="http://www.geoclub.in.ua/wp-content/uploads/2013/07/HercegNovi-beaches-s.jpg" alt="" width="274" height="600" /></a></p>
<p>У 6 кілометрах по морю від міста Герцег-Нові на півострові Луштіца розташовується сонячна долина Міріште. Саме в цих місцях розкинувся дивовижний пляж <strong>Жаніце</strong>. Покритий білою галькою і оточений неповторними оливковими гаями, цей пляж є прекрасним місцем для відпочинку.</p>
<p>Блакитні води моря в цих місцях надають пляжу <strong><strong>Жаніце</strong> </strong>особливу чарівність. Позаду пляжу, в тіні оливкового гаю розташовані бари та ресторани, де можна відпочити від сонячного світла і насолодитися келихом чудового вина. Поблизу пляжу Жаніце розташовуються Блакитна печера і острів Мамула.</p>
<p>Між Жаніце і мисом Міріште знаходиться долина <strong>Міріште</strong>. Багато хто вважає це місце найбільш красивим на всьому узбережжі Герцег-Нові.</p>
<p>Громадський пляж <strong>Mirista</strong> розташовується в невеликій бухті, відразу за мисом Арзано. Площа пляжу Міріште становить близько 2000 кв.м. Пляж розташований на бетонних плитах, покритих м&#8217;яким піском. Пляж Міріште зроблений з платформ, розташованих на різних рівнях, які ведуть до прекрасного густого лісу, завдяки чому повітря тут особливо чисте і свіже. На пляжі Міріште знаходиться ресторан, де можна скуштувати неповторні страви місцевої кухні.</p>
<p>Не менш прекрасним місцем для відпочинку є пляж <strong>Росі</strong>, розташований в однойменному рибальському поселенні з унікальною архітектурою. Росі знаходиться на самому краю півострова Лустріца і захоплює красою дивовижної середземноморської природи. Пляж Росі покритий дрібною галькою, а морське дно в цих місцях є справжнім скарбом для любителів підводного плавання і підводного риболовлі. Досить тривалий час зона Росі була оголошена карантином для суден будь-яких країн, що є причиною виняткової чистоти морської води і береги. На пляж Росі можна потрапити як з моря, так і з суші.</p>
<p>Пляж, який може стати дивним місцем для прогулянки та купання &#8211; це пляж <strong>Ігало</strong>. Він займає узбережжя від річки Суторіна до ресторану Галеб, частина його покрита піском, частина бетоном, що дозволяє кожному відшукати те місце, яке йому більше до душі. Для тих, хто віддає перевагу відпочинку в готелі на березі моря &#8211; пляж Ігало є найкращим вибором. Поруч з пляжем ви знайдете безліч ресторанів, барів, кафе, які дозволять Вам насолодитися відпочинком і нададуть можливість скуштувати традиційні рибні страви та багато іншого.</p>
<p>На узбережжі Герцег-Нові також розташовуються невеликі і затишні приватні пляжі: <strong>Кумбор</strong>, <strong>Дженовичі</strong>, <strong>Baosici</strong>, <strong>Bijela</strong>, <strong>Каменарі</strong>. Маленькі бухти і доки, оливкові, апельсинові та мандаринові гаї надають цим місцям абсолютно неповторний шарм. Завдяки тому, що ці пляжі є приватною власністю, то і відпочинок на них значно відрізняється від відпочинку на громадських пляжах. Загальна тривалість цих пляжів близько 3100 метрів, відпочивати на них можуть до 6000 осіб.</p>
<p>Міські пляжі міста <strong>Нівіце</strong>, що входять до складу Рів&#8217;єри Герцег-Нові, також дозволяють чудово відпочити. Містечко Нівіце, розташоване в 7 кілометрах від Герцег-Нові і в 4 кілометрах від міста Ігало, колись було простим рибальським сільцем. На сьогоднішній день, завдяки красі місцевої природи, яскравому синьому морю, чистому повітрю, курорт Нівіце добре відомий у Європі. Пляж Нівіце гальково-піщаний.</p>
<p><strong>Корисні лінки:</strong></p>
<p><a href="http://www.o-montenegro.ru/articles/beaches/hercegnovi" target="_blank">http://www.o-montenegro.ru/articles/beaches/hercegnovi</a></p>
<p>[mapsmarker marker="2"]</p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://www.geoclub.in.ua/?feed=rss2&#038;p=3597</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Петровац</title>
		<link>http://www.geoclub.in.ua/?p=3613</link>
		<comments>http://www.geoclub.in.ua/?p=3613#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 30 Jul 2014 05:59:00 +0000</pubDate>
		<dc:creator>Roman</dc:creator>
				<category><![CDATA[Чорногорія]]></category>
		<category><![CDATA[море]]></category>
		<category><![CDATA[пляжі]]></category>
		<category><![CDATA[чорногорія]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://www.geoclub.in.ua/?p=3613</guid>
		<description><![CDATA[фото: http://animar.com.ua Петровац (Petrovac na Moru) &#8211; мальовниче приморське містечко за 17 км на південний схід від Будви. Місто розташоване на березі широкої бухти, від якої будинки амфітеатром повзуть догори. Курорт оточений густими сосновими лісами і маслиновими гаями. По містечку &#8230; <a href="http://www.geoclub.in.ua/?p=3613">Продовження <span class="meta-nav">&#8594;</span></a>]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<h6 style="text-align: right;"><a href="http://www.geoclub.in.ua/?attachment_id=4175" rel="attachment wp-att-4175"><img class="aligncenter size-large wp-image-4175" title="Petrovac" src="http://www.geoclub.in.ua/wp-content/uploads/2013/07/Petrovac-640x426.jpg" alt="" width="640" height="426" /></a>фото: <a href="http://animar.com.ua/tours/country/chernogoriya/petrovac/" target="_blank">http://animar.com.ua</a></h6>
<p><strong>Петровац</strong> (Petrovac na Moru) &#8211; мальовниче приморське містечко за 17 км на південний схід від <a href="?p=3570" target="_blank">Будви</a>. Місто розташоване на березі широкої бухти, від якої будинки амфітеатром повзуть догори. Курорт оточений густими сосновими лісами і маслиновими гаями.<span id="more-3613"></span></p>
<p>По містечку проходить пішохідний приморський бульвар, вздовж якого розміщені старовинні будівлі, в яких відкриті магазини, ресторани та кафешки. Любителів прогулянок порадує сосновий гай над містом з пішохідною стежкою і чудовими видами на море і острови.</p>
<p>У пляжний сезон Петровац надзвичайно популярний серед туристів, особливо серед тих, хто відпочиває з дітьми. І це не дивно: невелике містечко володіє всією необхідною інфраструктурою для життя та відпочинку.</p>
<p>Тут є пошта, автобусна станція, супермаркет, ринок, аптеки, поліклініка, автосервіс, нічний клуб в будівлі старовинної фортеці і більше двох десятків барів, кафе і ресторанів. Пляжі Петроваца відомі своїм піском із червонястим відтінком.<!--more--></p>
<h2 style="text-align: center;"><strong>Варто відвідати в Петровац</strong></h2>
<p><strong>Руїни фортеці Кастіо</strong> (Kastio), 16 ст. &#8211; невеликий фрагмент венеціанської фортеці зберігся на урвистій скелі в околиці міста. Також тут встановлений обеліск з іменами загиблих у ІІ Світовій війні.</p>
<p><strong>Римська мозаїка</strong> &#8211; ІІІ ст. до н.е.</p>
<p><strong>Острів Катіч та острів Св.Неділя</strong> (Katic, Sveta Nedjelja) &#8211; знаходяться в бухті неподалік від берега. Дістатися до скелястих островів можна на катері або човні з будь-якого пляжу Петроваца.</p>
<p>На острові Св. Неділі знаходяться руїни знищеної під час землетрусу церкви.</p>
<p><strong>Популярні ресторани:</strong></p>
<p>- ресторан Фортуна (середні ціни при хорошій якості кухні)</p>
<p>- рибний ресторан Кастіо (прекрасна національна кухня і помірні ціни)</p>
<p>- Коноба Орадя (прекрасна національна кухня і помірні ціни)</p>
<p>- піцерія Лазарет здивує вас відмінною італійською кухнею.</p>
<p>Для любителів вечірок і нічних посиденьок :</p>
<p>- кафе-клуб Понто</p>
<p>- кафе Кастело &#8211; улюблене місце молоді на березі моря.</p>
<p>Всі ресторанчики містечка відрізняються гарною і свіжою рибною кухнею.</p>
<p>На набережній ви можете придбати різні екскурсії по Чорногорії і найняти катер для прогулянок вздовж узбережжя. Різні види водного розваги від катання на надувних «бананах» до катамаранів і парашутів з катером, до ваших послуг.</p>
<p>У місті є кілька невеликих магазинчиків, супермаркет, а також ринок з широким вибором фруктів, овочів і національними делікатесами, так що все необхідне для відпочинку ви зможете придбати, не виїжджаючи за межі містечка.</p>
<h2 style="text-align: center;"><strong>Карта Петровац</strong></h2>
<p><a href="http://www.geoclub.in.ua/?attachment_id=4178" rel="attachment wp-att-4178"><img class="aligncenter size-large wp-image-4178" title="map_Petrovac" src="http://www.geoclub.in.ua/wp-content/uploads/2013/07/map_Petrovac-640x304.jpg" alt="" width="640" height="304" /></a></p>
<h2 style="text-align: center;"><strong>Околиці міста Петровац<br />
</strong></h2>
<p><strong>Монастир Режевичі</strong> &#8211; за 2 км на північний захід від Петровац, заснований в 1226 р. кілька разів реставрувався, але частина фресок XVII століття вціліла.</p>
<p><strong>Монастир Градіште</strong> &#8211; за 4 км на південний схід від Петровац, вперше монастир згадувався в XIV ст., хоча заснований він значно раніше. Тут збереглося три церкви.</p>
<p>- <strong>Церква Св.Савви</strong> побудована на руїнах більш старої однойменної церкви. Побудована церква з білого і червоного каменю, над входом влаштована дзвіниця. Іконостас в церкві 1864 р.</p>
<p>- <strong>Церква Св.Миколая</strong> розташована в центральній частині монастиря і побудована на місці старої церкви наприкінці XVI в. Творець іконостасу відомий чорногорський іконописець Василь Рафаїлович. Іконостас створений в 1796 р.</p>
<p>- <strong>Церква Святої Богородиці</strong> найменша, знаходиться на верхньому майданчику, на цвинтарі. Вона побудована в сільському церковному стилі. Фрески зображують святих з династії Неманичів.</p>
<p><strong><a href="?p=4026" target="_blank">Скадарське озеро</a></strong></p>
<p><strong>Вірпазар</strong></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://www.geoclub.in.ua/?feed=rss2&#038;p=3613</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Бечічі</title>
		<link>http://www.geoclub.in.ua/?p=3694</link>
		<comments>http://www.geoclub.in.ua/?p=3694#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 23 Jul 2014 05:40:53 +0000</pubDate>
		<dc:creator>Roman</dc:creator>
				<category><![CDATA[Чорногорія]]></category>
		<category><![CDATA[море]]></category>
		<category><![CDATA[пляжі]]></category>
		<category><![CDATA[чорногорія]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://www.geoclub.in.ua/?p=3694</guid>
		<description><![CDATA[Бечічі / Becici – невелике курортне поселення, розташоване в 3 км від центру Будви. Бечічі – сучасний туристичний комплекс із магазинами, кафе, ресторанами, барами. Це прекрасне місце для прогулянок, яке славиться золотавими піщаними і дрібно-гальковими пляжами протяжністю 2 км. Курорт &#8230; <a href="http://www.geoclub.in.ua/?p=3694">Продовження <span class="meta-nav">&#8594;</span></a>]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<p><a href="http://www.geoclub.in.ua/?attachment_id=5229" rel="attachment wp-att-5229"><img class="aligncenter size-large wp-image-5229" alt="Becici" src="http://www.geoclub.in.ua/wp-content/uploads/2014/07/Becici-640x426.jpg" width="640" height="426" data-id="5229" /></a></p>
<p><strong>Бечічі</strong> / Becici – невелике курортне поселення, розташоване в 3 км від центру Будви. Бечічі – сучасний туристичний комплекс із магазинами, кафе, ресторанами, барами. Це прекрасне місце для прогулянок, яке славиться золотавими піщаними і дрібно-гальковими пляжами протяжністю 2 км.</p>
<p><span id="more-3694"></span></p>
<p>Курорт потопає в зелені й квітах, що перетворює піші прогулянки в особливе задоволення. <strong>Великий пляж</strong>, який об’єднує курорти ідеально підходить для відпочинку з дітьми і прихильників активного відпочинку. До речі, пляж Бечічі отримав «Гран Прі» в 1936 році в Парижі як найкращий пляж Європи.</p>
<p>На цьому курорті побудовані найбільш елітні готелі Чорногорії. Тут є прекрасні можливості для занять спортом серед чудових субтропічних пейзажів.</p>
<p><a href="http://www.geoclub.in.ua/?attachment_id=4165" rel="attachment wp-att-4165"><img class="aligncenter size-large wp-image-4165" title="MAP_Bechichi" alt="" src="http://www.geoclub.in.ua/wp-content/uploads/2013/07/MAP_Bechichi-640x341.jpg" width="640" height="341" /></a></p>
<h2 style="text-align: center;"><strong>Околиці Бечічі</strong></h2>
<p><a href="http://www.geoclub.in.ua/?p=3570" target="_blank">Будва</a></p>
<p><a href="?p=3695" target="_blank">Рафаїловичі</a></p>
<p>Пржно</p>
<p><a href="?p=4192" target="_blank">Мілочер</a></p>
<p><a href="http://www.geoclub.in.ua/?p=3709" target="_blank">Светі Стефан</a></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://www.geoclub.in.ua/?feed=rss2&#038;p=3694</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Рафаїловичі</title>
		<link>http://www.geoclub.in.ua/?p=3695</link>
		<comments>http://www.geoclub.in.ua/?p=3695#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 16 Jul 2014 05:41:29 +0000</pubDate>
		<dc:creator>Roman</dc:creator>
				<category><![CDATA[Чорногорія]]></category>
		<category><![CDATA[море]]></category>
		<category><![CDATA[пляжі]]></category>
		<category><![CDATA[чорногорія]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://www.geoclub.in.ua/?p=3695</guid>
		<description><![CDATA[Рафаїловичі / Rafailovici &#8211; мальовниче рибальське селище на березі моря в східній частині пляжу Бечічі. Зручний під&#8217;їзд з шосе Jadransi Put, близькість до моря і можливість пішки пройти в Будву по красивій приморській набережній &#8211; все це приваблює сюди дуже &#8230; <a href="http://www.geoclub.in.ua/?p=3695">Продовження <span class="meta-nav">&#8594;</span></a>]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<p><img class="aligncenter size-large wp-image-4165" title="rafailovici" src="http://www.hotelobala.me/images/slikavelika1big.jpg" alt="" width="640" height="341" /></p>
<p><strong>Рафаїловичі</strong> / Rafailovici &#8211; мальовниче рибальське селище на березі моря в східній частині пляжу Бечічі. Зручний під&#8217;їзд з шосе Jadransi Put, близькість до моря і можливість пішки пройти в Будву по красивій приморській набережній &#8211; все це приваблює сюди дуже значну кількість відпочиваючих.<span id="more-3695"></span></p>
<p>Вузькі покручені вулички, що спускаються до моря, і невеликі одно-двоповерхові будиночки з відкритими терасами, безліч квітучих чагарників і буйна середземноморська зелень надають селищу Рафіїловичі домашню і затишну атмосферу.</p>
<h2 style="text-align: center;"><strong>Варто відвідати в Рафаїловичі</strong></h2>
<p>У селищі на набережній в ряд розташувалося з десяток кафе та ресторанчиків з кухнею на будь-який смак, серед них знаменитий ресторан &#8220;Три Рибаря&#8221;, де вам запропонують страви з свіжовиловлених морепродуктів, а також знамениту рибну &#8220;чорбу&#8221; &#8211; національний густий, рибний суп.</p>
<p><a href="http://www.geoclub.in.ua/?attachment_id=4165" rel="attachment wp-att-4165"><img class="aligncenter size-large wp-image-4165" title="MAP_Bechichi" src="http://www.geoclub.in.ua/wp-content/uploads/2013/07/MAP_Bechichi-640x341.jpg" alt="" width="640" height="341" /></a></p>
<h2 style="text-align: center;"><strong>Околиці Рафаїловичі</strong></h2>
<p><a href="http://www.geoclub.in.ua/?p=3694" target="_blank">Бечічі</a></p>
<p><a href="http://www.geoclub.in.ua/?p=3570" target="_blank">Будва</a></p>
<p>Пржно</p>
<p><a href="?p=4192" target="_blank">Мілочер</a></p>
<p><a href="?p=3709" target="_blank">Светі Стефан</a></p>
<h2 style="text-align: center;"><strong>Пляжі Рафаїловичі</strong></h2>
<p>Усі, хто вибрав Рафаїловичі для відпочинку, мають можливість купатися і засмагати не тільки на пляжі <strong>Бечічі</strong>, а й на інших:</p>
<p>- <strong>Пляж &#8220;Рафаїловичі на каменях&#8221;</strong> з обладнаними сучасними кафе</p>
<p>- <strong>Пляж Каменово</strong> &#8211; щоб дістатися до нього, потрібно пройти через тунель у скелі. Пляж Каменово улюблене місце відпочинку місцевих жителів: крупний пісок, найчистіші морські хвилі смарагдового кольору і крута скеля, що спускається прямо в море, роблять це місце напрочуд камерним і захищеним з усіх боків.</p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://www.geoclub.in.ua/?feed=rss2&#038;p=3695</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Светі Стефан</title>
		<link>http://www.geoclub.in.ua/?p=3709</link>
		<comments>http://www.geoclub.in.ua/?p=3709#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 02 Jul 2014 05:12:10 +0000</pubDate>
		<dc:creator>Roman</dc:creator>
				<category><![CDATA[Чорногорія]]></category>
		<category><![CDATA[море]]></category>
		<category><![CDATA[пляжі]]></category>
		<category><![CDATA[чорногорія]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://www.geoclub.in.ua/?p=3709</guid>
		<description><![CDATA[Светі Стефан (Святий Стефан) / Sveti Stefan &#8211; відомий курорт, &#8220;візитна картка&#8221; чорногорського узбережжя з однойменним островом-готелем за 6-7 км від Будви. Светі Стефан &#8211; це невеликий острів і частина материка, які з&#8217;єднані між собою піщаним насипом, довжиною 100м. Поселення &#8230; <a href="http://www.geoclub.in.ua/?p=3709">Продовження <span class="meta-nav">&#8594;</span></a>]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<p><a href="http://www.geoclub.in.ua/?attachment_id=3871" rel="attachment wp-att-3871"><img class="size-large wp-image-3871" title="Sveti Stefan_Nazar Lugovyj | Copiright: Назар Луговий" alt="Sveti Stefan" src="http://www.geoclub.in.ua/wp-content/uploads/2013/07/Sveti-Stefan_Nazar-Lugovyj-640x426.jpg" width="640" height="426" /></a></p>
<p><strong>Светі Стефан (Святий Стефан)</strong> / Sveti Stefan &#8211; відомий курорт, &#8220;візитна картка&#8221; чорногорського узбережжя з однойменним островом-готелем за 6-7 км від Будви. Светі Стефан &#8211; це невеликий острів і частина материка, які з&#8217;єднані між собою піщаним насипом, довжиною 100м.<span id="more-3709"></span></p>
<p>Поселення виникло у 15 ст. у вигляді фортеці для захисту від турецьких та піратських набігів. На верхівці найвищої скелі було зведено церкву Св. Стефана, яка і дала назву острову. Ще 50 років тому більшість населення було рибалками.</p>
<p>У 1950-60 р. жителів острова переселили на берег, а Светі Стефан перетворено на унікальний фешенебельний місто-готель.</p>
<p>Нині тут знаходиться приблизно 80 приватних вілл і будинків, значну частину яких складають 4 і 5 зіркові міні-готелі та приватні апартаменти. Відпочинок тут здавна популярний серед селебрітіс: гостями курорту свого часу були Софі Лорен, Елізабет Тейлор, Сільвестр Сталоне та Клаудіа Шифер.</p>
<p>На острові збереглась унікальна архітектура, тут можна милуватися вузькими вуличками, мальовничими пейзажами і будиночками у середземноморському стилі.</p>
<p>Тут сподобається любителям спокійного, розміреного пляжного відпочинку в їх розпорядженні три піщаних пляжі і шикарний сосновий парк. Найкрасивішими вважаються &#8220;<strong>Кралічний пляж</strong>&#8221; і пляж &#8220;<strong>Мілочер</strong>&#8221; поблизу колишньої королівської резиденції.</p>
<h2 style="text-align: center;"><strong>Варто відвідати в Светі Стефан</strong></h2>
<p>На території Cвятого Стефана знаходяться декілька монастирів і церков.</p>
<p><strong>Монастир Прасквіца</strong></p>
<p>- <strong>Церква Св.Миколая</strong> &#8211; найбільша церква монастиря, в честь покровителя мандрівників і моряків. Вона побудована в 1847р., але фундамент був закладений ще в 1413г. на пожертви правителя республіки Зети. До тих часів відноситься і мур з північної сторони церкви. З внутрішньої сторони церкви вона розписана фресками на біблійні сюжети.</p>
<p>- <strong>Церква Св. Трійці</strong> &#8211; храм меншого розміру, але ще більш раннього періоду, хоча дата її заснування не встановлена. Поруч із церквою знаходиться невелика одноповерхова будівля колишньої монастирської школи.</p>
<h2 style="text-align: center;"><strong>Відпочинок у Светі Стефан</strong></h2>
<p>Інфраструктура селища розвинена. Святий Стефан більше підійде для тихого сімейного відпочинку, для людей з ослабленим здоров&#8217;ям і любителів природи. До селища прилягає чудовий <strong>сосновий парк</strong> з знаменитими пляжами <strong>Мілочер</strong> і <strong>Кралічний пляж</strong>.</p>
<p>Для любителів спорту працює <strong>дайвінг клуб</strong>, в найближчому готелі Маестраль ви знайдете <strong>спортивний зал</strong>, <strong>басейн</strong>, <strong>сауну</strong>, <strong>тенісні корти</strong>.</p>
<p>Для любителів нічних розваг, в цьому ж готелі Маестраль розташоване популярне <strong>казино</strong>, <strong>кафе</strong> та <strong>бари</strong> в яких регулярно проходять концерти знаменитостей балканської естради.</p>
<p><strong>Популярні ресторани:</strong></p>
<p>- <strong>кафе Піцерія</strong> (середні ціни при хорошій якості)</p>
<p>- <strong>ресторан Шумет</strong> (прекрасна національна кухня і помірні ціни)</p>
<p>- <strong>кафе Адровіч</strong> при в&#8217;їзді в селище. Тут можна проводити літні вечори на просторій терасі з прекрасним видом на острів.</p>
<p>- <strong>рибні ресторани</strong> &#8211; в селищі Пржно на окраїні зеленої зони Светі Стефана.</p>
<p>- <strong>ресторан Лангуст</strong> (чудова кухня, ціни вище середнього).</p>
<p><strong>Розваги для дітей</strong>: на пляжі готелю Маестраль дитячі майданчики і каруселі.</p>
<p>У селищі є кілька невеликих магазинчиків, а при них, як правило, лотки зі свіжими фруктами і овочами, так що все необхідне для відпочинку ви можете купити, не виїжджаючи з селища.</p>
<p>Сувенірну продукцію і картини з видами на селище та острів, можна придбати на набережній біля пляжу Св.Стефан.</p>
<h2 style="text-align: center;"><strong>Околиці Светі Стефан</strong></h2>
<p><strong><a href="http://www.geoclub.in.ua/?p=3570" target="_blank">Будва</a></strong></p>
<p><a href="http://www.geoclub.in.ua/?p=3694" target="_blank">Бечічі</a></p>
<p><a href="http://www.geoclub.in.ua/?p=3695" target="_blank">Рафаїловичі</a> <em></em></p>
<p>Пржно</p>
<p><a href="?p=4192" target="_blank">Мілочер</a></p>
<p><a href="http://www.geoclub.in.ua/?p=3613" target="_blank">Петровац</a></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://www.geoclub.in.ua/?feed=rss2&#038;p=3709</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Дайбабе</title>
		<link>http://www.geoclub.in.ua/?p=4023</link>
		<comments>http://www.geoclub.in.ua/?p=4023#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 25 Jun 2014 05:52:27 +0000</pubDate>
		<dc:creator>Roman</dc:creator>
				<category><![CDATA[Чорногорія]]></category>
		<category><![CDATA[монастирі]]></category>
		<category><![CDATA[чорногорія]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://www.geoclub.in.ua/?p=4023</guid>
		<description><![CDATA[Дайбабе / Manastir Dajbabe (4 км на південний захід від Подгориці) &#8211; православний монастир, заснований у 1897 р. преподобним Симеоном Дайбабським (в миру Савою Поповичем) (1854 &#8211; 1 квітня 1941), котрий був пострижений у монахи в Києво-Печерській лаврі. Монастир відрізняється &#8230; <a href="http://www.geoclub.in.ua/?p=4023">Продовження <span class="meta-nav">&#8594;</span></a>]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<p><a href="http://www.geoclub.in.ua/?attachment_id=4058" rel="attachment wp-att-4058"><img class="aligncenter size-large wp-image-4058" title="Dajbabe_wiki" src="http://www.geoclub.in.ua/wp-content/uploads/2013/08/Dajbabe_wiki-640x480.jpg" alt="" width="640" height="480" /></a><strong>Дайбабе</strong> / Manastir Dajbabe (<em>4 км на південний захід від <a href="?page_id=212" target="_blank">Подгориці</a></em>) &#8211; православний монастир, заснований у 1897 р. преподобним Симеоном Дайбабським (в миру Савою Поповичем) (1854 &#8211; 1 квітня 1941), котрий був пострижений у монахи в Києво-Печерській лаврі.</p>
<p>Монастир відрізняється незвичністю розташування, будучи вкопаним в землю, маючи на горі невелику систему печер і джерело з цілющою водою. За розповідями старожилів, у монастирських печерах ще до заснування монастиря були християнські зображення, можливо, ще перших століть християнства, коли християнські служби проходили в катакомбах.</p>
<p><span id="more-4023"></span></p>
<p>За переказами монастир <strong>Дайбабе</strong> був заснований на місці, де пастух Петко (згодом &#8211; ієромонах Платон) мав видіння:</p>
<blockquote><p>Одного разу в монастир Острог прийшов Петко Івезіч, бідний селянин із села Дайбабе. Він розповів отцю Симеону про видіння, яке бачив не у сні, а наяву, в 1890 році. У безлюдному місці Петко побачив чоловіка, одягненого в розшиті золотом шати і з шапкою, на якій був зображений хрест.</p>
<p>Цей чоловік сказав: «Я не злий дух, як ти думаєш. Я святий, але мене тут закопали від турків. Я був владикою цього краю і учнем великого святого&#8230; Хочу, щоб ти збудував мені монастир». На це Петко, який був сиротою, відповів: «Я бідний, отче». &#8211; «Багатий і не потрібен. Знайшлося б бажання. Побудуй спочатку маленьку церковку».</p>
<p>Отець Симеон зрозумів, що мова йде про учня святителя Сави Сербського, мощі котрого ченці сховали від турків, щоб ті не осквернили святиню, як часто бувало в сербській історії часів османського ярма, проте сам Петко, розповідаючи про видіння, не знав про цю історію, бо вона була відома тільки освіченим людям.</p>
<p>Преподобний Симеон вирішив допомогти юнакові у виконанні волі святого. Цей задум благословив митрополит і схвалив чорногорський правитель Нікола I.</p></blockquote>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://www.geoclub.in.ua/?feed=rss2&#038;p=4023</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
