Дайбабе

Дайбабе / Manastir Dajbabe (4 км на південний захід від Подгориці) – православний монастир, заснований у 1897 р. преподобним Симеоном Дайбабським (в миру Савою Поповичем) (1854 – 1 квітня 1941), котрий був пострижений у монахи в Києво-Печерській лаврі.

Монастир відрізняється незвичністю розташування, будучи вкопаним в землю, маючи на горі невелику систему печер і джерело з цілющою водою. За розповідями старожилів, у монастирських печерах ще до заснування монастиря були християнські зображення, можливо, ще перших століть християнства, коли християнські служби проходили в катакомбах.

За переказами монастир Дайбабе був заснований на місці, де пастух Петко (згодом – ієромонах Платон) мав видіння:

Одного разу в монастир Острог прийшов Петко Івезіч, бідний селянин із села Дайбабе. Він розповів отцю Симеону про видіння, яке бачив не у сні, а наяву, в 1890 році. У безлюдному місці Петко побачив чоловіка, одягненого в розшиті золотом шати і з шапкою, на якій був зображений хрест.

Цей чоловік сказав: «Я не злий дух, як ти думаєш. Я святий, але мене тут закопали від турків. Я був владикою цього краю і учнем великого святого… Хочу, щоб ти збудував мені монастир». На це Петко, який був сиротою, відповів: «Я бідний, отче». – «Багатий і не потрібен. Знайшлося б бажання. Побудуй спочатку маленьку церковку».

Отець Симеон зрозумів, що мова йде про учня святителя Сави Сербського, мощі котрого ченці сховали від турків, щоб ті не осквернили святиню, як часто бувало в сербській історії часів османського ярма, проте сам Петко, розповідаючи про видіння, не знав про цю історію, бо вона була відома тільки освіченим людям.

Преподобний Симеон вирішив допомогти юнакові у виконанні волі святого. Цей задум благословив митрополит і схвалив чорногорський правитель Нікола I.