<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	>

<channel>
	<title>GeoClub.in.ua &#187; національні парки</title>
	<atom:link href="http://www.geoclub.in.ua/?feed=rss2&#038;tag=nacionalni-parki" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>http://www.geoclub.in.ua</link>
	<description>БЛОГ ПРО ТУРИЗМ В УКРАЇНІ ... і не тільки ...</description>
	<lastBuildDate>Sat, 10 Sep 2022 19:57:01 +0000</lastBuildDate>
	<language>uk</language>
	<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
	<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=3.6</generator>
		<item>
		<title>Скадарське озеро</title>
		<link>http://www.geoclub.in.ua/?p=4026</link>
		<comments>http://www.geoclub.in.ua/?p=4026#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 18 Jun 2014 05:57:02 +0000</pubDate>
		<dc:creator>Roman</dc:creator>
				<category><![CDATA[Чорногорія]]></category>
		<category><![CDATA[національні парки]]></category>
		<category><![CDATA[озера]]></category>
		<category><![CDATA[чорногорія]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://www.geoclub.in.ua/?p=4026</guid>
		<description><![CDATA[Скадарське озеро / Skadarsko jezero (8 км на північ від Петроваца, 14 км на південь від Подгориці) &#8211; найбільше озеро Балканського півострова, яке лежить на кордоні Чорногорії та Албанії. Довжина озера &#8211; 43 км, максимальна глибина &#8211; 44 м, середня &#8230; <a href="http://www.geoclub.in.ua/?p=4026">Продовження <span class="meta-nav">&#8594;</span></a>]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<p><a href="http://www.geoclub.in.ua/?attachment_id=3874" rel="attachment wp-att-3874"><img class="aligncenter  wp-image-3874" title="Skadarske ozero_1_Nazar Lugovyj" src="http://www.geoclub.in.ua/wp-content/uploads/2012/07/Skadarske-ozero_1_Nazar-Lugovyj.jpg" alt="" width="640" height="420" /></a><strong>Скадарське озеро</strong> / Skadarsko jezero (<em>8 км на північ від <a href="?p=3613" target="_blank">Петроваца</a>, 14 км на південь від <a href="http://www.geoclub.in.ua/?page_id=212" target="_blank">Подгориці</a></em>) &#8211; найбільше озеро Балканського півострова, яке лежить на кордоні Чорногорії та Албанії. Довжина озера &#8211; 43 км, максимальна глибина &#8211; 44 м, середня глибина &#8211; 7 м.</p>
<p>У першу чергу озеро відоме різноманітністю фауни &#8211; одних тільки птахів тут мешкає 270 видів, риб &#8211; 40 видів. Символом Скадара вважається його мешканець пелікан.</p>
<p><span id="more-4026"></span>Унікальність озера посилюють понад 50 островів, на деяких із них заходяться древні монастирі та фортеці.</p>
<p>Скадарське озеро лежить на 6 метрів вище рівня Адріатичного моря, наповнюючись водами річок Морача, Чрніца, Плавніца, Река Чрноєвіча та більш ніж 50 карстових джерел свого дна. Єдина річка, яка витікає з озера &#8211; Бояна. Скадарське озеро та прилеглі території отримали статус національного парку у 1983 р.</p>
<p>Найбільш облаштованою точкою для відвідин Скадарського озера є містечко-сільце <strong>Вірпазар</strong>, у якому панує дивовижна атмосфера. Якщо ж ви плануєте відвідати острови з монастирями, найближче до них дістатися на катері з селища <strong>Подврат</strong>.</p>
<p><a href="http://www.geoclub.in.ua/?attachment_id=3879" rel="attachment wp-att-3879"><img class="aligncenter size-large wp-image-3879" title="Virpazar_Geoclub_ua (4)" src="http://www.geoclub.in.ua/wp-content/uploads/2012/07/Virpazar_Geoclub_ua-4-640x480.jpg" alt="" width="640" height="480" /></a>На озері можна замовити прогулянку на катері по бухтах і пляжах озера. У вартість екскурсії, як правило, включений обід в місцевому ресторані, до якого подається свіжа риба прямо з озера.</p>
<h2 style="text-align: center;"><a href="http://www.geoclub.in.ua/?attachment_id=3878" rel="attachment wp-att-3878"><img class="aligncenter size-large wp-image-3878" title="Virpazar_Geoclub_ua (1)" src="http://www.geoclub.in.ua/wp-content/uploads/2012/07/Virpazar_Geoclub_ua-1-640x480.jpg" alt="" width="640" height="480" /></a><strong>Варто відвідати на Скадарському озері</strong></h2>
<p><strong>Вірпазар</strong> / Virpazar &#8211; містечко на заході Скадарського озера, що складається з 3-х вуличок, які сходяться на центральній площі. Знаходиться обабіч шосе Бар-Подгориця. Вірпазар заснований у 18 ст. Варто відвідати тутешні ресторанчики з надзвичайно смачною рибою та вином.</p>
<p><a href="http://www.geoclub.in.ua/?attachment_id=3877" rel="attachment wp-att-3877"><img class="aligncenter size-large wp-image-3877" title="Virpazar_Geoclub_ua" src="http://www.geoclub.in.ua/wp-content/uploads/2012/07/Virpazar_Geoclub_ua-640x480.jpg" alt="" width="640" height="480" /></a><strong>Острів Враніна</strong> / Ostrvo Vranjina (<em>автомобільний міст від Вірпазар</em>) &#8211; рибацьке поселення і найдревніший в околиці монастир Св. Ніколи / Manastir Sv. Nikoli 13 ст. Рибний ресторан Jezero. Офіс представництва національного парку &#8220;Скадарське озеро&#8221;</p>
<p><strong>Острів Грможур</strong> / Ostrvo Grmozur (<em>доїзд на катері з Вірпазара</em>) &#8211; тут збереглася колишня турецька фортеця, яку Нікола Петрович Нєгош використовував як тюрму. За всю історію втекти звідсіля вдалося тільки двом в&#8217;язням, котрі використали тюремні двері у якості плоту.</p>
<p><strong>Острів Старчево</strong> / Ostrvo Starcevo (<em>доїзд на катері від селища Подврат / Podvrat</em>) &#8211; монастир Старчево 14 ст., недавно відновлений. На території монастиря знаходиться будинок і усипальниця батька південнослов&#8217;янського друкарства Божидара Вукова.</p>
<p><strong>Острів чайок</strong> / Galebovo ostrvo (<em>доїзд на катері від селища Подврат / Podvrat</em>) &#8211; найчисленніше в Чорногорії гніздування сріблястих чайок.</p>
<p><strong>Острів Беска</strong> / Ostrvo Beska (<em>доїзд на катері від селища Подврат / Podvrat</em>) &#8211; монастир Беска з невеличкою мурованою церквою 15 ст.</p>
<p><strong>Острів Морачнік</strong> / Ostrvo Moracnik (<em>доїзд на катері від селища Подврат / Podvrat</em>) &#8211; монастир Морачнік 1404-1417 р.р. Збереглася башта з невеликою каплицею і трапезна.</p>
<p><a href="http://www.geoclub.in.ua/?attachment_id=3875" rel="attachment wp-att-3875"><img class="aligncenter  wp-image-3875" title="Skadarske ozero_2_Nazar Lugovyj" src="http://www.geoclub.in.ua/wp-content/uploads/2012/07/Skadarske-ozero_2_Nazar-Lugovyj.jpg" alt="" width="640" height="420" /></a></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://www.geoclub.in.ua/?feed=rss2&#038;p=4026</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Ловчен</title>
		<link>http://www.geoclub.in.ua/?p=4035</link>
		<comments>http://www.geoclub.in.ua/?p=4035#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 11 Jun 2014 05:03:14 +0000</pubDate>
		<dc:creator>Roman</dc:creator>
				<category><![CDATA[Чорногорія]]></category>
		<category><![CDATA[гори]]></category>
		<category><![CDATA[національні парки]]></category>
		<category><![CDATA[чорногорія]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://www.geoclub.in.ua/?p=4035</guid>
		<description><![CDATA[Ловчен / Lovcen &#8211; національний парк, розташований 8 км на схід від Котора, 1,5 км на захід від Цетіньє. Центральна частина мальовничого гірського масиву Ловчен, що розкинувся над Боко-Которською затокою, отримала статус національного парку в 1952 році. Національний парк Ловчен &#8230; <a href="http://www.geoclub.in.ua/?p=4035">Продовження <span class="meta-nav">&#8594;</span></a>]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<p><a href="http://www.geoclub.in.ua/?attachment_id=4047" rel="attachment wp-att-4047"><img class="aligncenter size-large wp-image-4047" title="lovchen_ecoturizm.net" src="http://www.geoclub.in.ua/wp-content/uploads/2013/08/lovchen_ecoturizm.net_-640x341.jpg" alt="" width="640" height="341" /></a><strong>Ловчен</strong> / Lovcen &#8211; національний парк, розташований 8 км на схід від <a href="?p=3583" target="_blank">Котора</a>, 1,5 км на захід від <a href="?page_id=199" target="_blank">Цетіньє</a>. Центральна частина мальовничого гірського масиву Ловчен, що розкинувся над Боко-Которською затокою, отримала статус національного парку в 1952 році. Національний парк Ловчен займає 6220 гектарів і включає в себе гірські вершини Stirnovik (1749 м) та Jezerski (1657 м).</p>
<p><span id="more-4035"></span></p>
<p>По пішохідній стежині від Цетіньє до центру парка, кажуть, можна дістатися за 3 години.</p>
<h2 style="text-align: center;"><strong>Варто відвідати в Ловчені</strong></h2>
<p><strong>Мавзолей Нєгоша</strong> / Njegosev mauzolej (<em>20 км від Цетіньє</em>) &#8211; знаходиться на горі Jezerski, звідкіля відкривається прекрасний вид. До мавзолею ведуть сходи з 461 сходинками. Правитель Чорногорії Петро ІІ Петрович Нєгош похований у каплиці з куполом. Над його могилою збудована велична 28-тонна гранітна скульптурна фігура правителя з орлом на плечі.</p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://www.geoclub.in.ua/?feed=rss2&#038;p=4035</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Дурмітор</title>
		<link>http://www.geoclub.in.ua/?p=4220</link>
		<comments>http://www.geoclub.in.ua/?p=4220#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 21 May 2014 05:20:03 +0000</pubDate>
		<dc:creator>Roman</dc:creator>
				<category><![CDATA[Чорногорія]]></category>
		<category><![CDATA[гори]]></category>
		<category><![CDATA[національні парки]]></category>
		<category><![CDATA[чорногорія]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://www.geoclub.in.ua/?p=4220</guid>
		<description><![CDATA[Дурмітор / Durnmitor &#8211; національний парк на півночі Чорногорії, створений у 1952 році, включений до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО у 1980 р. Гірський масив Дурмітор нараховує 27 вершин висотою понад 2200 м, 48 вершин більше 2000 м, 18 озер, 748 &#8230; <a href="http://www.geoclub.in.ua/?p=4220">Продовження <span class="meta-nav">&#8594;</span></a>]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<p><a href="http://www.geoclub.in.ua/?attachment_id=4289" rel="attachment wp-att-4289"><img class="aligncenter size-large wp-image-4289" title="Zabljak_Geoclub_ua (16)" src="http://www.geoclub.in.ua/wp-content/uploads/2013/08/Zabljak_Geoclub_ua-16-640x480.jpg" alt="" width="640" height="480" /></a><br />
<strong>Дурмітор</strong> / Durnmitor &#8211; національний парк на півночі Чорногорії, створений у 1952 році, включений до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО у 1980 р. Гірський масив Дурмітор нараховує 27 вершин висотою понад 2200 м, 48 вершин більше 2000 м, 18 озер, 748 джерел, 5 каньйонів, у тому числі каньйон Тари &#8211; найдовшої річки Чорногорії.</p>
<p><span id="more-4220"></span><br />
<a href="http://www.geoclub.in.ua/?attachment_id=3767" rel="attachment wp-att-3767"><img title="Nazar_Chornogoria_2013_Geolub-ua (21)" src="http://www.geoclub.in.ua/wp-content/uploads/2013/08/Nazar_Chornogoria_2013_Geolub-ua-21-640x426.jpg" alt="" width="640" height="426" /></a><br />
<strong></strong></p>
<h2 style="text-align: center;"><strong>Варто відвідати у Дурміторі</strong></h2>
<p><strong>Чорне озеро</strong> / Crno jezero (<em>3 км від Жабляка</em>) &#8211; головна окраса і найбільше озеро парку Дурмітор. Воно складається з двох  внутрішніх частин &#8211; Великого озера і Малого озера, з&#8217;єднаних вузькою протокою. Максимальна глибина 24 м.</p>
<p><a href="http://www.geoclub.in.ua/?attachment_id=4290" rel="attachment wp-att-4290"><img class="aligncenter size-large wp-image-4290" title="Zabljak_Geoclub_ua (21)" src="http://www.geoclub.in.ua/wp-content/uploads/2013/08/Zabljak_Geoclub_ua-21-640x480.jpg" alt="" width="640" height="480" /></a>Взимку озеро покрите льодом, а влітку у ньому можна купатися у спеціально відведених зонах (повертайте направо, підійшовши до озера з головної алеї).</p>
<p><a href="http://www.geoclub.in.ua/?attachment_id=4288" rel="attachment wp-att-4288"><img class="aligncenter size-large wp-image-4288" title="Zabljak_Geoclub_ua (2)" src="http://www.geoclub.in.ua/wp-content/uploads/2013/08/Zabljak_Geoclub_ua-2-640x480.jpg" alt="" width="640" height="480" /></a></p>
<p><a href="http://www.geoclub.in.ua/?attachment_id=4294" rel="attachment wp-att-4294"><img class="aligncenter size-large wp-image-4294" title="Zabljak_Geoclub_ua (29)" src="http://www.geoclub.in.ua/wp-content/uploads/2013/08/Zabljak_Geoclub_ua-29-640x480.jpg" alt="" width="640" height="480" /></a></p>
<p><a href="http://www.geoclub.in.ua/?attachment_id=4291" rel="attachment wp-att-4291"><img class="aligncenter size-large wp-image-4291" title="Zabljak_Geoclub_ua (22)" src="http://www.geoclub.in.ua/wp-content/uploads/2013/08/Zabljak_Geoclub_ua-22-480x640.jpg" alt="" width="480" height="640" /></a></p>
<p><strong>Зміїне озеро</strong> / Zmijinje jezero &#8211; значно менше за розмірами, заболочене озеро поблизу Чорного озера. Входить до пішохідного маршруту. Рекомендуємо прогулятися пішки від Чорного до Зміїного по облаштованій екскурсійній стежині, щоб проникнутися духом не зовсім &#8220;листівочного&#8221; Дурмітора.</p>
<p><a href="http://www.geoclub.in.ua/?attachment_id=4295" rel="attachment wp-att-4295"><img class="aligncenter size-large wp-image-4295" title="Zabljak_Geoclub_ua (41)" src="http://www.geoclub.in.ua/wp-content/uploads/2013/08/Zabljak_Geoclub_ua-41-640x480.jpg" alt="" width="640" height="480" /></a></p>
<p><strong>Боботов Кук</strong> (2522 м) &#8211; найвища вершина масиву Дурмітор та усієї Чорногорії.</p>
<p><strong>Навколишні гори</strong> &#8211; на висоті 1900 м сніг не тане навіть у найтепліші літні місяці.<br />
<a href="http://www.geoclub.in.ua/?attachment_id=3769" rel="attachment wp-att-3769"><img title="Nazar_Chornogoria_2013_Geolub-ua (24)" src="http://www.geoclub.in.ua/wp-content/uploads/2013/08/Nazar_Chornogoria_2013_Geolub-ua-24-640x426.jpg" alt="" width="640" height="426" /></a></p>
<p><a href="http://www.geoclub.in.ua/?attachment_id=3920" rel="attachment wp-att-3920"><img class="aligncenter  wp-image-3920" title="Durmitor_Nazar Lugovyj" src="http://www.geoclub.in.ua/wp-content/uploads/2012/07/Durmitor_Nazar-Lugovyj.jpg" alt="" width="640" height="420" /></a></p>
<p><strong>Льодяна печера</strong></p>
<p><a href="http://www.geoclub.in.ua/?attachment_id=3921" rel="attachment wp-att-3921"><img title="Durmitor_Ice Cave_Nazar Lugovyj" src="http://www.geoclub.in.ua/wp-content/uploads/2012/07/Durmitor_Ice-Cave_Nazar-Lugovyj.jpg" alt="" width="640" height="420" /></a></p>
<p><strong>Каньйон річки Тара</strong> &#8211; рекомендуємо від Жабляка чи Мойковаца взяти таксі до мосту Джурджевича, з якого відкривається вид на найглибший каньйон у Європі &#8211; каньйон річки Тара. Місцеві стверджують, що це другий за глибиною каньйон у світі після Гранд-Каньйону Колорадо.</p>
<p><a href="http://www.geoclub.in.ua/?attachment_id=4286" rel="attachment wp-att-4286"><img class="aligncenter size-large wp-image-4286" title="P7240380" src="http://www.geoclub.in.ua/wp-content/uploads/2013/08/P7240380-480x640.jpg" alt="" width="480" height="640" /></a>Особливо вражає ніжно-блакитний колір води у річці. Тут туристи полюбляють займатися рафтингом, бейс-джампінгом, мисливством і рибалкою. Наприкінці липня &#8211; у серпні в холодній воді річки Тара можливо і покупатися.</p>
<p><a href="http://www.geoclub.in.ua/?attachment_id=4287" rel="attachment wp-att-4287"><img class="aligncenter size-large wp-image-4287" title="OLYMPUS DIGITAL CAMERA" src="http://www.geoclub.in.ua/wp-content/uploads/2013/08/P7240381-640x480.jpg" alt="" width="640" height="480" /></a><strong>М</strong><strong>іст Джурджевича</strong> / most Durdjevica &#8211; побудований вперше у 1939 р., має довжину 366 м, висоту 150 м. Зважаючи на його стратегічне значення на шляху з Сербії до Приморської Чорногорії, міст був підірваний чорногорськими партизанами і відновлений лише в 1946 р.</p>
<p><a href="http://www.geoclub.in.ua/?attachment_id=4285" rel="attachment wp-att-4285"><img class="aligncenter size-large wp-image-4285" title="P7240385" src="http://www.geoclub.in.ua/wp-content/uploads/2013/08/P7240385-640x480.jpg" alt="" width="640" height="480" /></a></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://www.geoclub.in.ua/?feed=rss2&#038;p=4220</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Біоградська гора</title>
		<link>http://www.geoclub.in.ua/?p=4227</link>
		<comments>http://www.geoclub.in.ua/?p=4227#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 07 May 2014 05:00:43 +0000</pubDate>
		<dc:creator>Roman</dc:creator>
				<category><![CDATA[Чорногорія]]></category>
		<category><![CDATA[національні парки]]></category>
		<category><![CDATA[чорногорія]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://www.geoclub.in.ua/?p=4227</guid>
		<description><![CDATA[Біоградська гора / Biogradska gora &#8211; унікальний природний заповідник, один з кращих в Європі. Це місце по праву вважається «Меккою » для екотуристів. Національний парк «Біоградська гора» розкинувся на території понад 5 тис. гектарів у долині річок Тари і Лім. &#8230; <a href="http://www.geoclub.in.ua/?p=4227">Продовження <span class="meta-nav">&#8594;</span></a>]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<p><a href="http://www.geoclub.in.ua/?attachment_id=3793" rel="attachment wp-att-3793"><img title="Nazar_Chornogoria_2013_Geolub-ua (13)" src="http://www.geoclub.in.ua/wp-content/uploads/2013/08/Nazar_Chornogoria_2013_Geolub-ua-13-640x426.jpg" alt="" width="640" height="426" /></a></p>
<p><strong>Біоградська гора</strong> / Biogradska gora &#8211; унікальний природний заповідник, один з кращих в Європі. Це місце по праву вважається «Меккою » для екотуристів. Національний парк «Біоградська гора» розкинувся на території понад 5 тис. гектарів у долині річок Тари і Лім. Місцевість відома тим, що тут дбайливо збережена незаймана природа, яка була в країні «чорних гір» багато тисячоліть тому.<span id="more-4227"></span></p>
<p>По гірських схилах прокладено сотні упорядкованих пішохідних стежок , щороку відкриваються нові туристичні маршрути. Можливість порибалити приваблює на береги льодовикового Біоградськой озера безліч шанувальників рибалки.</p>
<h2><strong>Варто відвідати</strong></h2>
<p><strong>Гірське озеро</strong> розташоване на висоті 1 км і відоме своєю прозорою водою. У сезон полювання можна спробувати свої сили і пополювати на дозволених до відстрілу тварин.</p>
<p>Природна перлина Чорногорії приймає гостей в будь-який час року , проте вважається, що найкращим часом року для відвідування Біоградськой гори є пізня весна і літо.</p>
<p>Найбільш популярними у відпочиваючих є прогулянки до найвищої точки Біоградськой гори &#8211; <strong>«Чорної голови»</strong> і до <strong>озера Шишко</strong>.</p>
<p>Під час прогулянки нерідко можна зустріти дерева, вік яких більше тисячі років. Серед цього казкового лісу легко можна забути про сучасний світ, опинившись в лісовому царстві ельфів і гномів . Про цивілізацію тут нагадує лише якісна асфальтована дорога, прокладена до національного парку .</p>
<p>У заповіднику водяться козулі, олені, сарни, дикі кабани і навіть ведмеді. На території парку налічується понад 150 видів птахі , частина яких занесена до Червоної книги, 86 видів рослин є реліктовими і зустрічаються тільки в цій місцевості.</p>
<p>Дістатися до заповідника можна з найближчих міст &#8211; Колашина, Беране і Мойковаца.</p>
<p>До однієї з вершин Біоградськой гори туристи добираються на гірськолижному підйомнику.</p>
<p><a href="http://www.geoclub.in.ua/?attachment_id=3763" rel="attachment wp-att-3763"><img title="Nazar_Chornogoria_2013_Geolub-ua (16)" src="http://www.geoclub.in.ua/wp-content/uploads/2013/08/Nazar_Chornogoria_2013_Geolub-ua-16-640x426.jpg" alt="" width="640" height="426" /></a></p>
<h2><strong>Околиці </strong></h2>
<p><a href="?page_id=4243" target="_blank">Колашин</a></p>
<p><a href="?page_id=4245" target="_blank">Мойковац</a></p>
<h2><strong>Корисні лінки</strong></h2>
<p><a href="http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B8%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%B4%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F_%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B0" target="_blank">http://ru.wikipedia.org</a></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://www.geoclub.in.ua/?feed=rss2&#038;p=4227</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
