У першу чергу озеро відоме різноманітністю фауни – одних тільки птахів тут мешкає 270 видів, риб – 40 видів. Символом Скадара вважається його мешканець пелікан.

Унікальність озера посилюють понад 50 островів, на деяких із них заходяться древні монастирі та фортеці.

Скадарське озеро лежить на 6 метрів вище рівня Адріатичного моря, наповнюючись водами річок Морача, Чрніца, Плавніца, Река Чрноєвіча та більш ніж 50 карстових джерел свого дна. Єдина річка, яка витікає з озера – Бояна. Скадарське озеро та прилеглі території отримали статус національного парку у 1983 р.

Найбільш облаштованою точкою для відвідин Скадарського озера є містечко-сільце Вірпазар, у якому панує дивовижна атмосфера. Якщо ж ви плануєте відвідати острови з монастирями, найближче до них дістатися на катері з селища Подврат.

На озері можна замовити прогулянку на катері по бухтах і пляжах озера. У вартість екскурсії, як правило, включений обід в місцевому ресторані, до якого подається свіжа риба прямо з озера.

Варто відвідати на Скадарському озері

Вірпазар / Virpazar – містечко на заході Скадарського озера, що складається з 3-х вуличок, які сходяться на центральній площі. Знаходиться обабіч шосе Бар-Подгориця. Вірпазар заснований у 18 ст. Варто відвідати тутешні ресторанчики з надзвичайно смачною рибою та вином.

Острів Враніна / Ostrvo Vranjina (автомобільний міст від Вірпазар) – рибацьке поселення і найдревніший в околиці монастир Св. Ніколи / Manastir Sv. Nikoli 13 ст. Рибний ресторан Jezero. Офіс представництва національного парку “Скадарське озеро”

Острів Грможур / Ostrvo Grmozur (доїзд на катері з Вірпазара) – тут збереглася колишня турецька фортеця, яку Нікола Петрович Нєгош використовував як тюрму. За всю історію втекти звідсіля вдалося тільки двом в’язням, котрі використали тюремні двері у якості плоту.

Острів Старчево / Ostrvo Starcevo (доїзд на катері від селища Подврат / Podvrat) – монастир Старчево 14 ст., недавно відновлений. На території монастиря знаходиться будинок і усипальниця батька південнослов’янського друкарства Божидара Вукова.

Острів чайок / Galebovo ostrvo (доїзд на катері від селища Подврат / Podvrat) – найчисленніше в Чорногорії гніздування сріблястих чайок.

Острів Беска / Ostrvo Beska (доїзд на катері від селища Подврат / Podvrat) – монастир Беска з невеличкою мурованою церквою 15 ст.

Острів Морачнік / Ostrvo Moracnik (доїзд на катері від селища Подврат / Podvrat) – монастир Морачнік 1404-1417 р.р. Збереглася башта з невеликою каплицею і трапезна.

По пішохідній стежині від Цетіньє до центру парка, кажуть, можна дістатися за 3 години.

Варто відвідати в Ловчені

Мавзолей Нєгоша / Njegosev mauzolej (20 км від Цетіньє) – знаходиться на горі Jezerski, звідкіля відкривається прекрасний вид. До мавзолею ведуть сходи з 461 сходинками. Правитель Чорногорії Петро ІІ Петрович Нєгош похований у каплиці з куполом. Над його могилою збудована велична 28-тонна гранітна скульптурна фігура правителя з орлом на плечі.

Варто відвідати у Дурміторі

Чорне озеро / Crno jezero (3 км від Жабляка) – головна окраса і найбільше озеро парку Дурмітор. Воно складається з двох  внутрішніх частин – Великого озера і Малого озера, з’єднаних вузькою протокою. Максимальна глибина 24 м.

Взимку озеро покрите льодом, а влітку у ньому можна купатися у спеціально відведених зонах (повертайте направо, підійшовши до озера з головної алеї).

Зміїне озеро / Zmijinje jezero – значно менше за розмірами, заболочене озеро поблизу Чорного озера. Входить до пішохідного маршруту. Рекомендуємо прогулятися пішки від Чорного до Зміїного по облаштованій екскурсійній стежині, щоб проникнутися духом не зовсім “листівочного” Дурмітора.

Боботов Кук (2522 м) – найвища вершина масиву Дурмітор та усієї Чорногорії.

Навколишні гори – на висоті 1900 м сніг не тане навіть у найтепліші літні місяці.

Льодяна печера

Каньйон річки Тара – рекомендуємо від Жабляка чи Мойковаца взяти таксі до мосту Джурджевича, з якого відкривається вид на найглибший каньйон у Європі – каньйон річки Тара. Місцеві стверджують, що це другий за глибиною каньйон у світі після Гранд-Каньйону Колорадо.

Особливо вражає ніжно-блакитний колір води у річці. Тут туристи полюбляють займатися рафтингом, бейс-джампінгом, мисливством і рибалкою. Наприкінці липня – у серпні в холодній воді річки Тара можливо і покупатися.

Міст Джурджевича / most Durdjevica – побудований вперше у 1939 р., має довжину 366 м, висоту 150 м. Зважаючи на його стратегічне значення на шляху з Сербії до Приморської Чорногорії, міст був підірваний чорногорськими партизанами і відновлений лише в 1946 р.

Біоградська гора / Biogradska gora – унікальний природний заповідник, один з кращих в Європі. Це місце по праву вважається «Меккою » для екотуристів. Національний парк «Біоградська гора» розкинувся на території понад 5 тис. гектарів у долині річок Тари і Лім. Місцевість відома тим, що тут дбайливо збережена незаймана природа, яка була в країні «чорних гір» багато тисячоліть тому.

По гірських схилах прокладено сотні упорядкованих пішохідних стежок , щороку відкриваються нові туристичні маршрути. Можливість порибалити приваблює на береги льодовикового Біоградськой озера безліч шанувальників рибалки.

Варто відвідати

Гірське озеро розташоване на висоті 1 км і відоме своєю прозорою водою. У сезон полювання можна спробувати свої сили і пополювати на дозволених до відстрілу тварин.

Природна перлина Чорногорії приймає гостей в будь-який час року , проте вважається, що найкращим часом року для відвідування Біоградськой гори є пізня весна і літо.

Найбільш популярними у відпочиваючих є прогулянки до найвищої точки Біоградськой гори – «Чорної голови» і до озера Шишко.

Під час прогулянки нерідко можна зустріти дерева, вік яких більше тисячі років. Серед цього казкового лісу легко можна забути про сучасний світ, опинившись в лісовому царстві ельфів і гномів . Про цивілізацію тут нагадує лише якісна асфальтована дорога, прокладена до національного парку .

У заповіднику водяться козулі, олені, сарни, дикі кабани і навіть ведмеді. На території парку налічується понад 150 видів птахі , частина яких занесена до Червоної книги, 86 видів рослин є реліктовими і зустрічаються тільки в цій місцевості.

Дістатися до заповідника можна з найближчих міст – Колашина, Беране і Мойковаца.

До однієї з вершин Біоградськой гори туристи добираються на гірськолижному підйомнику.

Околиці

Колашин

Мойковац

Корисні лінки

http://ru.wikipedia.org