У першу чергу озеро відоме різноманітністю фауни – одних тільки птахів тут мешкає 270 видів, риб – 40 видів. Символом Скадара вважається його мешканець пелікан.

Унікальність озера посилюють понад 50 островів, на деяких із них заходяться древні монастирі та фортеці.

Скадарське озеро лежить на 6 метрів вище рівня Адріатичного моря, наповнюючись водами річок Морача, Чрніца, Плавніца, Река Чрноєвіча та більш ніж 50 карстових джерел свого дна. Єдина річка, яка витікає з озера – Бояна. Скадарське озеро та прилеглі території отримали статус національного парку у 1983 р.

Найбільш облаштованою точкою для відвідин Скадарського озера є містечко-сільце Вірпазар, у якому панує дивовижна атмосфера. Якщо ж ви плануєте відвідати острови з монастирями, найближче до них дістатися на катері з селища Подврат.

На озері можна замовити прогулянку на катері по бухтах і пляжах озера. У вартість екскурсії, як правило, включений обід в місцевому ресторані, до якого подається свіжа риба прямо з озера.

Варто відвідати на Скадарському озері

Вірпазар / Virpazar – містечко на заході Скадарського озера, що складається з 3-х вуличок, які сходяться на центральній площі. Знаходиться обабіч шосе Бар-Подгориця. Вірпазар заснований у 18 ст. Варто відвідати тутешні ресторанчики з надзвичайно смачною рибою та вином.

Острів Враніна / Ostrvo Vranjina (автомобільний міст від Вірпазар) – рибацьке поселення і найдревніший в околиці монастир Св. Ніколи / Manastir Sv. Nikoli 13 ст. Рибний ресторан Jezero. Офіс представництва національного парку “Скадарське озеро”

Острів Грможур / Ostrvo Grmozur (доїзд на катері з Вірпазара) – тут збереглася колишня турецька фортеця, яку Нікола Петрович Нєгош використовував як тюрму. За всю історію втекти звідсіля вдалося тільки двом в’язням, котрі використали тюремні двері у якості плоту.

Острів Старчево / Ostrvo Starcevo (доїзд на катері від селища Подврат / Podvrat) – монастир Старчево 14 ст., недавно відновлений. На території монастиря знаходиться будинок і усипальниця батька південнослов’янського друкарства Божидара Вукова.

Острів чайок / Galebovo ostrvo (доїзд на катері від селища Подврат / Podvrat) – найчисленніше в Чорногорії гніздування сріблястих чайок.

Острів Беска / Ostrvo Beska (доїзд на катері від селища Подврат / Podvrat) – монастир Беска з невеличкою мурованою церквою 15 ст.

Острів Морачнік / Ostrvo Moracnik (доїзд на катері від селища Подврат / Podvrat) – монастир Морачнік 1404-1417 р.р. Збереглася башта з невеликою каплицею і трапезна.

Кулька набирає правильних форм і потихеньку плаває собі в невагомості хвойного ефіру, обминаючи сосни, що аж просвічуються наскрізь останніми мідно-латунними променями стомленого сонця.

Широчінь плеса рябить від впевненого, а тому й спокійного вітерця. Небесний Архітектор вибудовує дивовижі із хмарин. Світязь і Небо ніби змовились, легко втягуючи твою сп’янену рідним космосом душу в тужливу мелодію поліської тиші. Найріднішої в світі тиші.

…Заколисаний очеретом, гіпнотизуєшся золотистою сонячною доріжкою, що без упину манить зір фантастичними переливами червонястої світлотіні. І тебе знову кличе даль. Кличе до себе щойно народжена мрія:

- Пора!

- З Богом!.. – відповідає, тужливо усміхаючись, матінка-земля. Найрідніша у світі земля.

Вийшли об 11:00 до озер Корулді, шлях до яких достатньо простий, але довгенький. А щодо особливості самих озер, один із місцевих яскраво і по-кавказьки емоційно вигукнув: “Какой озєро? Нєт там нікакой озєро. Так – болотце…”

Та то пусте!

Підйом зайняв 5 годин не надто спішного ходу. Пройшли явно вираженою дорогою, по якій їздять джипи, принагідно подолавши усі висотні зони:

- Присілок Лагамі з кошарами та сіножатями.

- Ліс, зарослі із прекрасним видом на Местію, местійський аеропорт і протилежні схили з гірськолижними спусками.

- Субальпійський пояс. Тут можна попити водички з 2-х джерел. Вище води не спостерігалося. Тому рекомендується запастись наперед.

- Альпійський пояс. Лише каміння і мох. І шикарні панорами насколишніх кавказьких гір. Прекрасні види на засніжену гору Ушба, облюбовану альпіністами. Трішки покрапав дощик.

І, нарешті самі високогірні озера Корулді!

Перше озерце дійсно виявилось майже повністю пересохлим, зарослим і заболоченим.

Друге, побільше, викликає більше емоцій. Така собі високогірна і сувора Шотландія…

Шлях назад зайняв 3 години.

Автор: Роман Корнилюк