<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	>

<channel>
	<title>GeoClub.in.ua &#187; тбілісі</title>
	<atom:link href="http://www.geoclub.in.ua/?feed=rss2&#038;tag=tbilisi" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>http://www.geoclub.in.ua</link>
	<description>БЛОГ ПРО ТУРИЗМ В УКРАЇНІ ... і не тільки ...</description>
	<lastBuildDate>Sat, 10 Sep 2022 19:57:01 +0000</lastBuildDate>
	<language>uk</language>
	<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
	<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=3.6</generator>
		<item>
		<title>Грузія автостопом. День 12. Тбілісі</title>
		<link>http://www.geoclub.in.ua/?p=2728</link>
		<comments>http://www.geoclub.in.ua/?p=2728#comments</comments>
		<pubDate>Sun, 09 Jun 2013 14:12:54 +0000</pubDate>
		<dc:creator>Roman</dc:creator>
				<category><![CDATA[Автостоп]]></category>
		<category><![CDATA[Грузія]]></category>
		<category><![CDATA[Картлі]]></category>
		<category><![CDATA[грузія]]></category>
		<category><![CDATA[замки]]></category>
		<category><![CDATA[тбілісі]]></category>
		<category><![CDATA[храми]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://www.geoclub.in.ua/?p=2728</guid>
		<description><![CDATA[Тбілісі &#8211; столиця Грузії, місто в якому старовина переслідує тебе на кожному кроці, в той же час &#8211; це місто з сучасними архітектурними проектами, що різко контрастують із навколишньою реальністю. Щоб довго і нудно не описувати наші 12-годинні походеньки усіма &#8230; <a href="http://www.geoclub.in.ua/?p=2728">Продовження <span class="meta-nav">&#8594;</span></a>]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<p><a href="http://www.geoclub.in.ua/?attachment_id=2820" rel="attachment wp-att-2820"><img class="aligncenter size-large wp-image-2820" title="Tbilisi_GEO_Dregalo_2012-08 (14)" src="http://www.geoclub.in.ua/wp-content/uploads/2013/05/Tbilisi_GEO_Dregalo_2012-08-14-640x480.jpg" alt="" width="640" height="480" /></a><strong>Тбілісі</strong> &#8211; столиця Грузії, місто в якому старовина переслідує тебе на кожному кроці, в той же час &#8211; це місто з сучасними архітектурними проектами, що різко контрастують із навколишньою реальністю.</p>
<p>Щоб довго і нудно не описувати наші 12-годинні походеньки усіма вулицями цього прекрасного міста, пропоную короткий бліц-огляд найбільш цікавих туристичних місцин Тбілісі<span id="more-2728"></span></p>
<p><strong>Залізничний вокзал і автовокзал</strong> знаходяться між собою зовсім поряд, однак на віддалі стосовно історичного центру Тбілісі. Для швидкої екскурсії по ключовим місцям Тбілісі сідаємо в метро або маршрутку і відразу їдемо на площу Свободи, з якої виходить головна артерія історичного центру – проспект Руставелі.</p>
<h2 align="center">Проспектом Руставелі</h2>
<p><strong>Площа Свободи</strong> (Tavisuplebis moedani) – головний майдан Тбілісі, на якому розташована міська рада, а також статуя Святого Георгія, котрий вбиває змія. До 1990 року на цьому місці стояв пам’ятник Леніну.</p>
<p><strong>Музей мистецтв</strong> (Fine Arts Museum) – вул. Гудіашвілі, 1 – музей знаходиться на північному боці площі Свободи і являє собою величезну колекцію мистецьких цінностей Грузії, датованих від кількох століть до н.е. до 90-х років 20 ст. Найбільшу зацікавленість у туристів викликає відділ скарбниці – так званий «Золотий фонд», у якому з представлені дорогі ікони, хрести та ювелірні вироби з благородних металів та дорогоцінного каміння з усієї Грузії, а також старих грузинських церков та монастирів, що опинились нині на турецькій території. Також у музеї є секції, присвячені роботам Ніко Піросмані, перському та азербайджанському мистецтву 19 століття, грузинським, європейським та російським картинам 18-20 ст. У будівлі музею раніше була духовна семінарія, в якій навчався Йосип Сталін.</p>
<p><strong>Музей грошей</strong> (Museum of Money) – вул. Леонідзе, 10 – музей знаходиться на протилежному боці площі Свободи, заснований Національним банком Грузії. Ви можете побачити грузинські гроші з 6 ст. до н.е. і до сьогодні.</p>
<p><strong>Музей Грузії</strong> (Museum of Georgia) – Руставелі, 3 – музей охоплює артефакти з усіх періодів розвитку Грузії: від найдревнішого скелету, віднайденого поза межами Африки – в Дманісі, що має 1,75 мільйонів років, речей із розкопок дохристиянського періоду до епох золотого віку Грузії, феодального роздроблення, перської, російської та радянської окупації.</p>
<p><strong>Проспект Руставелі</strong> (Rustavelis gamziri) – головна вулиця Тбілісі, що тягнеться від площі Свободи 1,5 кілометри на північ до площі Революції Троянд. Була проведена росіянами в 19 столітті і забудована елегантними та адміністративно важливими спорудами. Для туристів, котрі вперше гуляють по історичному центру вулиця Руставелі – прекрасний орієнтир, щоб не заблукати. Ключові будівлі на Руставелі:</p>
<p><strong>Палац Молоді (</strong><strong>Palace of Younth</strong><strong>)</strong> – колишній палацо в стилі ренесансу царського намісника на Кавказі, побудований у 1868 році. Відомий також під назвою «Воронцовський палац». У 1918 році у цій будівлі була проголошена незалежність Грузії, Азербайджана та Вірменії.</p>
<p><strong>Парламент</strong><strong> Грузії</strong> – безпосередній свідок боротьби за незалежність Грузії 1989-1991 р.р. та революції троянд 2003 р.</p>
<p><strong>Школа №1</strong> з пам’ятниками Іллі Чавчавадзе та Акакія Церетелі, видатних письменників і реформаторів 19 ст.</p>
<p><strong>Церква Кашветі</strong> – знаходиться навпроти Школи №1, на місці старого язичницького капища. Перша церква на цьому місці була начебто побудована Давидом Гареджійським у 6 столітті. Сучасна будівля церкви 1910 р. була спроектована архітектором Леопольдом Белфельдом як копія церкви Самтавісі 11 ст., що знаходиться 60 км. на північний захід від Тбілісі.</p>
<p><strong>Художня галерея (</strong><strong>National Picture Gallery)</strong> – прекрасна збірка робіт Ніко Піросмані та маси інших неординарних грузинських художників, в основному початку 20-го століття (кубісти, модерністи, імпресіоністи). За Художньою галереєю та церквою Кашветі розкинувся симпатичний <strong>Парк 9 квітня</strong>.</p>
<p><strong>Готель «</strong><strong>Tbilisi-Marriott</strong><strong>»</strong> &#8211; побудований у 1914 році в типово європейському вигляді.</p>
<p><strong>Національний театр ім. Руставелі</strong> – побудований у 1899-1901 р.р. в змішаному стилі бароко-рококо.</p>
<p><strong>Театр опери та балету ім. Паліашвілі</strong> &#8211; побудований у 1896 р. у фантастичному мавританському стилі.</p>
<p><strong>Площа Революції Троянд</strong> (Vardebis Revolutsis moedani), колишня назва Республіканська площа  – з неї видно навіть кавказькі гори. Навколо площі – Smart Supermarket, Radisson Blu Iveria Hotel, парки та сквери.</p>
<p><strong>Національна академія наук</strong> – знаходиться на відтинку проспекту Руставелі, що звертає на ліво, оминаючи Площу Революції Троянд. Прямо на сходах Академії знаходиться головний стихійний сувенірний ринок Тбілісі, аналог Андріївського узвозу у Києві. Жінкам продають автентичні хенд-мейд прикраси, а чоловікам – традиційні головні убори з усіх регіонів Грузії.</p>
<p><strong>Площа Руставелі</strong>(Rustavelis moedani) – з пам’ятником поету Шота Руставелі посередині, а також станцією метро і МакДональдсом.</p>
<p>Далі на північ від площі Руставелі знаходиться <strong>Філармонія</strong> та <strong>парк Вере</strong>. Тут можна зробити різкий поворот на 180 градусів і вернутись назад у бік площі Свободи по паралельній проспектові Руставелі вулиці <strong>Грибоєдова</strong> &#8211; більш автентичній, більш грузинській, ніж сам проспект.</p>
<h2 align="center">Підйом на гору Мтацмінда</h2>
<p><strong>Мтацмінда</strong> (Свята гора) – це гора, на вершині якої розташована 210-метрова телевізійна вишка, тоді як східний схил Мтацмінди має величезне  історико-культурне значення, оскільки тут на терасах знаходяться:</p>
<p><strong>Церква Мамадавіті</strong> (Св. Давида Гареджійського) – споруджена в середині 19 століття. З церковного майданчика відкривається прекрасний вид на Тбілісі.</p>
<p>У V столітті на цьому місці була печера, в якій оселився Давид Гареджійський &#8211; один з сирійських отців. Він жив ​​у цій печері практично весь час, і спускався до міста тільки по четвергах по зигзагоподібній стежці, яку досі називають «стежкою св. Давида». Усі часи печера св. Давида була місцем паломництва християн.</p>
<p><strong>Пантеон</strong> – місце національної слави і пам’яті з могилами найвидатніших письменників і політичних діячів Грузії і не тільки, серед яких Александр Грибоєдов, Важа Пшавела, Ілля Чавчавадзе, Звіяд  Гамсахурдіа, Акакій Церетелі. Є плита з іменем Ніко Піросмані, хоча місцезнаходження самої могили невідоме.</p>
<p><strong>Парк Мтацмінда</strong> – розкинувся на горі, вище від церкви і пантеону більш ніж на 1 кв. км. з дитячим парком.</p>
<p>Піднятися на Мтацмінду можна пішки, звернувши з вулиці Грибоєдова на Чавчавадзе або Мамардашвілі, а потім продираючись вверх крізь вузенькі вулички зі старезними колоритними будиночками, що зберегли дух столітньої давнини. Коли ми там були в 2012 році, фунікулер ще не працював.</p>
<h2 align="center">Старе місто</h2>
<p><strong>Старе місто</strong> – це та частина Тбілісі, яка була огороджена міським мурами ще до епохи входження Грузії до складу Російськоїї імперії. Старе місто було спалене персами у 1795 році і почало відбудовуватись лише на початку 19 століття. Прогулянку по старому місту логічно починати, повернувшись до площі Свободи та рухаючись зигзагами на південний-схід у напрямку до канатного підйомника на замок Нарікала.</p>
<p><a href="http://www.geoclub.in.ua/?attachment_id=3343" rel="attachment wp-att-3343"><img class="aligncenter size-large wp-image-3343" title="Tbilisi_GEO_Dregalo_2012-08 (22)" src="http://www.geoclub.in.ua/wp-content/uploads/2013/06/Tbilisi_GEO_Dregalo_2012-08-221-640x480.jpg" alt="" width="640" height="480" /></a><strong>Базиліка Анчісхаті</strong> – вул. Іоане Шавтелі &#8211; найбільш древній храм міста Тбілісі. Побудований за царя Арчіла (Дачі) в VI столітті, офіційно називається Храмом Святої Марії. У XVII столітті князь Амілахварі передав храму стародавню ікону з південногрузинського міста Анчі, яка і дала храму сучасну народну назву &#8220;Анчіс-хаті&#8221; (Анчійська ікона). Храм діючий, належить грузинській православній церкві.</p>
<p><strong>Сурб Ншан</strong> (&#8220;Святе Знамення&#8221;) – вул. Верцхлісі &#8211; вірменський храм, захований в північних глибинах Старого міста. Будівництво тривало з 1703 до 1770 р. У 30-ті роки храм був закритий і перетворений на книгосховище, а в 2010 році тут сталася пожежа.</p>
<p><strong>Храм Сіоні </strong>(Сіонський собор, Собор Успіння Божої Матері) – вперше зведений у 6-7 ст., багаторазово зруйнований і відновлюваний. Спочатку його знесли араби. Коли Давид Будівельник відвоював Тбілісі, він побудував собор заново &#8211; в 1112 р. Собор сильно постраждав від хорезмійців у 1236 р. і майже повністю згорів у 1795 р. під час навали Ага-Мухаммад-хана. Тоді і згоріли унікальні фрески. Нові розписи виконав росіянин Григорій Гагарін, намагаючись передати грузинський стиль. До 2006 року храм був центром резиденції глави Грузинської православної церкви – патріарха-католікоса. Тут знаходиться важлива реліквія – хрест св. Ніно.</p>
<p><strong>Джваріс-мама </strong>(церква Св. Хреста) – перехрестя вул. Леселідзе і Єрусалимської – церква збережена з 16 століття з реконструйованими фресковими розписами в синьо-червоних кольорах.</p>
<p><strong>Сурб Норашен </strong> (церква Благовіщення Богородиці) – перехрестя вул. Леселідзе і Єрусалимської &#8211; вірменська церква 1793 року. За будовою &#8211; купольна базиліка з фасадами із декоративних арок. Над західним фасадом &#8211; ажурна ротонда дзвіниці. Інтер&#8217;єр церкви прикрашений фресками художників Овнатанянів.</p>
<p><strong>Сурб Геворк Мугні</strong> (церква св. Георгія Мугні) – вул. Беглара Ахоспірелі &#8211; руїни вірменського храму під фортецею Нарікала недалеко від Вифлеємських сходів. Храм був заснований в 1356 р., перебудований в 1795 р., в другій половині 19-го ст.. частково відреставрований, а в 2009 р. завалений під впливом часу <a href="http://georoute.ge/Mugni_Surb_Gevork" target="_blank">&gt;&gt;&gt;</a></p>
<p><strong>Сурб Геворк</strong> (собор св. Георгія) – вул. Самгебро &#8211; головний вірменський храм у Тбілісі. Побудований в 1251 році. Раніше храм називали &#8220;Великий Фортечний&#8221;. Храм свого часу був центром Ахпатської єпархії. У ньому читав проповіді брат художника Айвазовського. Коли в 1957 році зруйнували Ванкський собор, сюди перенесли поховання деяких відомих вірменських генералів. Тут же, правіше входу, знаходиться могила поета Саят-Нова, який загинув на цьому самому місці під час навали Ага-Мухаммад-хана в 1795 році. Від церкви Сурб Геворк починається підйом до фортеці Нарікала.</p>
<p><strong>Синагога</strong> – побудована в 1904 році у досить затишному квартальчику.</p>
<p><strong>Костел</strong> – католицький собор Богоматері 1808 р. у стилі бароко.<strong></strong></p>
<p><strong>Мечеть </strong>– побудована мусульманами у 1895 році, єдина мечеть у Тбілісі, котра вціліла після антирелігійної політики Лаврентія Берії. Що дивно, сунніти і шиїти тут моляться разом.<strong></strong></p>
<p><strong>Мінералогічний музей</strong> – вул. Ходашені.</p>
<p><strong>Абанотубані</strong> – сірчані бані, в яких свого часу купалися Пушкін та Дюма.</p>
<p><strong>Тбіліські старовинні дворики</strong>, серед яких можна віднайти душевний <strong>пам&#8217;ятник Параджанову</strong>, котрий тут провів своє дитинство.</p>
<p><strong>Сучасний міст через Мткварі</strong>. Перейшовши на другий берег, можна сісти в кабінку підвісної канатної дороги і піднятися до фортеці Нарікала.</p>
<h2 align="center">Підйом до фортеці Нарікала</h2>
<p><strong>Підвісна канатна дорога</strong> – має не стільки транспортне, як екскурсійне призначення. Протягом підйому до фортеці відкривається панорама на величні простори Тбілісі.</p>
<p><a href="http://www.geoclub.in.ua/?attachment_id=3332" rel="attachment wp-att-3332"><img class="aligncenter size-large wp-image-3332" title="Tbilisi_GEO_Dregalo_2012-08 (4)" src="http://www.geoclub.in.ua/wp-content/uploads/2013/06/Tbilisi_GEO_Dregalo_2012-08-4-640x480.jpg" alt="" width="640" height="480" /></a><strong>Фортеця Нарікала</strong> – фортечний комплекс різних епох на горі в Старому Тбілісі. Точний час заснування фортеці в Тбілісі невідомий, але у VII столітті вона вже існувала і називалася Шуріс-ціхе.</p>
<p><a href="http://www.geoclub.in.ua/?attachment_id=3337" rel="attachment wp-att-3337"><img class="aligncenter size-large wp-image-3337" title="Tbilisi_GEO_Dregalo_2012-08 (17)" src="http://www.geoclub.in.ua/wp-content/uploads/2013/06/Tbilisi_GEO_Dregalo_2012-08-17-480x640.jpg" alt="" width="480" height="640" /></a>При Давиді Будівельнику арабська фортеця була укріплена і розширена. Сучасну назву їй дали, як вважається, монголи. Близький до сучасного вигляд тбіліська цитадель набула в 17—18 ст., проте землетрус 1827 р. завдав їй непоправної шкоди <a href="http://www.travelgeorgia.ru/257/" target="_blank">&gt;&gt;&gt;</a></p>
<p><a href="http://www.geoclub.in.ua/?attachment_id=3338" rel="attachment wp-att-3338"><img class="aligncenter size-large wp-image-3338" title="Tbilisi_GEO_Dregalo_2012-08 (19)" src="http://www.geoclub.in.ua/wp-content/uploads/2013/06/Tbilisi_GEO_Dregalo_2012-08-19-640x480.jpg" alt="" width="640" height="480" /></a><strong>Пам&#8217;ятник</strong><strong> «Матері Картлі»</strong> &#8211; гігантська 20-метрова алюмінієва статуя грузинського скульптора Е. Амашукелі символізує грузинський національний характер: жіноча фігура тримає у лівій руці чашу з вином для привітання тих, хто прийшов як друг, а в правій руці меч для тих, хто прийшов як ворог.</p>
<p><strong>Вид на вечірнє місто</strong> – головна атракція Нарікала. Тільки це одне варте приїзду у Тбілісі.</p>
<p><a href="http://www.geoclub.in.ua/?attachment_id=3331" rel="attachment wp-att-3331"><img class="aligncenter" title="Tbilisi_Geoclub_ua (1)" src="http://www.geoclub.in.ua/wp-content/uploads/2013/06/Tbilisi_Geoclub_ua-1-480x640.jpg" alt="" width="480" height="640" /></a>Окрім канатної дороги до фортеці Нарікала можна піднятися по узвозу від Татарського Майдану, обійшовши ліворуч Сурб Геворк. Дорога виведе до воріт. За воротами &#8211; верхня фортеця і храм, праворуч іде «об&#8217;їзна», яка огинає верхню фортецю і йде по хребту до кутового форту. Можна пройти маршрут у зворотному порядку &#8211; від храму Верхній Вифлеєм є сходи наверх, і по ній можна вийти до фортеці з боку хребта.</p>
<p><strong>Земо Бетлемі</strong> (Верхній Вифлеєм) – церква, яку згідно з історичними даними вперше на цьому місці побудував цар Вахтанг Горгасал. У 15 столітті тбіліські вірмени побудували тут монастир Святої Богоматері, названий ними Петхаін. У першій половині XVIII століття була побудована нова церква. Бетлемі було святинею і для вірмен і для грузин, тому будівництво проходило на кошти обох сторін. Великий внесок у будівництво вніс відомий меценат Гіві Амілахварі. У 1884 році церква буда відреставрована, під час радянської влади тут знаходилась фабрика. У дворі, в східному кутку стоїть дзвіниця з арками, побудована в XVII столітті. Перші два поверхи побудовані з цегли, а третій, побудований пізніше, з каменю. З двору собору відкривається гарна панорама Тбілісі.</p>
<p><strong>Квемо Бетлемі</strong> (Нижній Вифлеєм) &#8211; церква, зведена на схилі нижче фортеці Нарікала, до якої зі Старого міста піднімається вулиця-сходи. У 1725 &#8211; 1727 рр.. вірмени, переселені з Ірану, побудували на цьому місці жіночий монастир Святого Стефана і звели невелику церкву. Замість даної споруди в 1868 році була побудована церква з куполом, яку оновили в 1910 році. З 1988 року собор належить грузинській православної церкви.</p>
<h2 align="center">Інші цікаві райони Тбілісі</h2>
<p><strong><span style="text-decoration: underline;">Алвабарі</span></strong> – мальовничо розташований район Тбілісі на протилежному від Старого міста скелястому березі річки Мткварі, котрий так захоплює подих при погляді з висоти замку Нарікала.</p>
<p><a href="http://www.geoclub.in.ua/?attachment_id=3342" rel="attachment wp-att-3342"><img class="aligncenter size-large wp-image-3342" title="Tbilisi_GEO_Dregalo_2012-08 (6)" src="http://www.geoclub.in.ua/wp-content/uploads/2013/06/Tbilisi_GEO_Dregalo_2012-08-6-640x480.jpg" alt="" width="640" height="480" /></a>До Алвабарі зі Старого міста веде міст Ментехі, після проходження якого, можна відвідати такі пам’ятки як:</p>
<p>- <strong>Церква Ментехі</strong> (13 ст.) з гробницею св. мучениці Шушанік, закатованої своїм чоловіком, у 544 р. за відмову навернутися до зороастризму.</p>
<p><a href="http://www.geoclub.in.ua/?attachment_id=3341" rel="attachment wp-att-3341"><img class="aligncenter size-large wp-image-3341" title="Tbilisi_GEO_Dregalo_2012-08 (15)" src="http://www.geoclub.in.ua/wp-content/uploads/2013/06/Tbilisi_GEO_Dregalo_2012-08-151-480x640.jpg" alt="" width="480" height="640" /></a>- <strong>Пам’ятник царя Вахтанга Горгасала</strong>, котрий у 5 ст. переніс столицю зі Мцхети до Тбілісі.</p>
<p>- <strong>Вірменський кафедральний собор Ечміадзін</strong>, навколо якого історично селились вірмени, котрі складають значну частину жителів Тбілісі.</p>
<p>- <strong>Собор Св.Трійці</strong> (Tsminda Sameba) – гігантська сучасна споруда, символ духовного відродження нації після радянського атеїстичного періоду на горі св. Іллі. Кажуть, побудована за кошти Іванішвілі.</p>
<p><a href="http://www.geoclub.in.ua/?attachment_id=3333" rel="attachment wp-att-3333"><img class="aligncenter size-large wp-image-3333" title="Tbilisi_GEO_Dregalo_2012-08 (9)" src="http://www.geoclub.in.ua/wp-content/uploads/2013/06/Tbilisi_GEO_Dregalo_2012-08-9-480x640.jpg" alt="" width="480" height="640" /></a>Церква домінує над усім архітектурним пейзажем міста, затьмарюючи навіть <strong>президентський палац</strong> Саакашвілі, що розташований нижче і також підсвічується вночі неоновими вогнями.</p>
<p><strong><span style="text-decoration: underline;">Ваке</span></strong>  – найпрестижніший район Тбілісі, в якому мешкають багатії та іноземці. Тут багато кафе, магазинів, барів. У Ваке знаходяться:</p>
<p>- <strong>Тбіліський державний університет</strong> – біла будівля в неокласичному стилі, споруджена у 1906 р.</p>
<p>- <strong>Парк Ваке</strong> – мальовниче місце з атракціонами, прекрасне місце для плавання, катання на човнах, засмагання.</p>
<p>- <strong>Етнографічний музей під відкритим небом</strong> – близько 70 традиційних в основному дерев’яних будиночків з усіх регіонів Грузії.</p>
<p>На жаль, останні райони ми відвідати не встигли з огляду на обмеженість в часі, та й бажали в першу чергу пройнятися атмосферою центру міста. Ну і для наступної подорожі до Тбілісі теж варто було лишити щось несходжене.</p>
<h2 style="text-align: center;"><a href="http://www.geoclub.in.ua/?attachment_id=3340" rel="attachment wp-att-3340"><img class="aligncenter size-large wp-image-3340" title="Tbilisi_GEO_Dregalo_2012-08 (23)" src="http://www.geoclub.in.ua/wp-content/uploads/2013/06/Tbilisi_GEO_Dregalo_2012-08-23-640x480.jpg" alt="" width="640" height="480" /></a></h2>
<h2 style="text-align: center;">Карти Тбілісі</h2>
<p><iframe src="https://maps.google.com/maps/ms?ie=UTF8&amp;t=h&amp;oe=UTF8&amp;msa=0&amp;msid=204107640933957827753.00047d922e4e4d1623d88&amp;ll=41.69352,44.801474&amp;spn=0,0&amp;output=embed" frameborder="0" marginwidth="0" marginheight="0" scrolling="no" width="640" height="400"></iframe><br />
<small>Просмотреть <a style="color: #0000ff; text-align: left;" href="https://maps.google.com/maps/ms?ie=UTF8&amp;t=h&amp;oe=UTF8&amp;msa=0&amp;msid=204107640933957827753.00047d922e4e4d1623d88&amp;ll=41.69352,44.801474&amp;spn=0,0&amp;source=embed">Tbilisi</a> на карте большего размера</small></p>
<p><a href="http://plan-b.kiev.ua/sites/default/files/georgia_2.jpg" target="_blank">Карта Тбілісі 1 (скачати)</a></p>
<p><a href="http://useug.com/directory/TBILISI_Map.png" target="_blank">Карта Тбілісі 2.1 (скачати)</a></p>
<p><a href="http://www.200stran.ru/images/maps/1245480888_4925a0.jpg" target="_blank">Карта Тбілісі 2.2 (скачати)</a></p>
<p><strong>Використані джерела:</strong></p>
<p>Путівник Lonely Planet “Georgia”<strong></strong></p>
<p><a href="http://www.travelgeorgia.ru/25/" target="_blank">http://www.travelgeorgia.ru/25/</a></p>
<p><a href="http://georoute.ge">http://georoute.ge</a></p>
<p><a href="http://www.tbilisi.gov.ge/index.php?lang_id=RUS&amp;sec_id=972" target="_blank">http://www.tbilisi.gov.ge</a></p>
<p><a href="http://www.sunnytour.ge/index.php?option=com_k2&amp;view=item&amp;id=82:%D1%82%D0%B1%D0%B8%D0%BB%D0%B8%D1%81%D0%B8-%D0%B3%D1%80%D1%83%D0%B7%D0%B8%D1%8F&amp;tmpl=component&amp;print=1&amp;lang=ka" target="_blank">http://www.sunnytour.ge</a></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://www.geoclub.in.ua/?feed=rss2&#038;p=2728</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Грузія автостопом. День 7. Ананурі &#8211; Мцхета &#8211; Сагареджо</title>
		<link>http://www.geoclub.in.ua/?p=2717</link>
		<comments>http://www.geoclub.in.ua/?p=2717#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 07 May 2013 10:42:33 +0000</pubDate>
		<dc:creator>Roman</dc:creator>
				<category><![CDATA[Автостоп]]></category>
		<category><![CDATA[Грузія]]></category>
		<category><![CDATA[Картлі]]></category>
		<category><![CDATA[Мтіулеті]]></category>
		<category><![CDATA[Хевія]]></category>
		<category><![CDATA[ананурі]]></category>
		<category><![CDATA[грузія]]></category>
		<category><![CDATA[замки]]></category>
		<category><![CDATA[мцхета]]></category>
		<category><![CDATA[сагареджо]]></category>
		<category><![CDATA[степанцмінда]]></category>
		<category><![CDATA[тбілісі]]></category>
		<category><![CDATA[храми]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://www.geoclub.in.ua/?p=2717</guid>
		<description><![CDATA[Казбегі. Спустилися з Гелаті до низу. Вийшли за місто Казбегі. Стопимо. машин мало. Підібрав нас грузин з двома хлопчаками, сам їде аж з Пітера на батківщину в Аджарію, заразом показує синам рідну культуру. Ананурі Проїхавши Хрестовий перевал, гірський курорт Гудаурі, &#8230; <a href="http://www.geoclub.in.ua/?p=2717">Продовження <span class="meta-nav">&#8594;</span></a>]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<p><a href="http://www.geoclub.in.ua/?attachment_id=2783" rel="attachment wp-att-2783"><img class="aligncenter size-large wp-image-2783" title="Mtskheta_Geoclub_ua (16)" src="http://www.geoclub.in.ua/wp-content/uploads/2013/05/Mtskheta_Geoclub_ua-16-640x480.jpg" alt="" width="640" height="480" /></a><strong></strong></p>
<p><strong>Казбегі. </strong>Спустилися з Гелаті до низу. Вийшли за місто Казбегі. Стопимо. машин мало.<span id="more-2717"></span></p>
<p>Підібрав нас грузин з двома хлопчаками, сам їде аж з Пітера на батківщину в Аджарію, заразом показує синам рідну культуру.</p>
<p><strong>Ананурі</strong></p>
<p>Проїхавши Хрестовий перевал, гірський курорт Гудаурі, зупинилися на екскурсію біля фортеці Ананурі на берегах Арагві. Всередині мурів стоїть церква з прекрасною кам&#8217;яною різьбою по стінах. Усередині усипальниці феодалів. Розписи 17-18 ст. І прекрасна панорама на річку Арагві&#8230;</p>
<p><strong>Мцхета</strong></p>
<p>Вийшли у древній столиці Грузії. Головна туристична і паломницька споруда &#8211; монастир-усипальниця роду Багратіонів-Мухарських. На підлоці &#8211; різьблені кам&#8217;яні плити з усіх століть. Багато лавочок навколо, джерело з чистою питною водою. Красиво тут.</p>
<p><div class="slideshowlink"><a href='http://www.geoclub.in.ua/index.php/nggallery/thumbnails?p=2717&feed=rss2&tag=tbilisi/'>[Show picture list]</a></div><div class="slideshow" id="gallery_88c287b85360fe39220a4871410b591a"><div class="swfobject" id="so88c287b85360fe39220a4871410b591a_1" style="width:640px; height:500px;"><p>Slideshows require the&nbsp;<a href="http://www.macromedia.com/go/getflashplayer">Flash Player</a>&nbsp;and a&nbsp;<a href="http://www.mozilla.com/firefox/">browser with Javascript support</a>.</p></div></div><script type="text/javascript" defer="defer">jQuery(function($){
			
var so88c287b85360fe39220a4871410b591a_1 = {
	params : {
		wmode : "opaque",
		allowfullscreen : "true",
		bgcolor : "#000000"},
	flashvars : {
		file : "http%3A%2F%2Fwww.geoclub.in.ua%2Findex.php%2Fnextgen-mediarss%3Ftemplate%3Dplaylist_feed%26source%3Ddisplayed_gallery%26transient_id%3Dd01da20c3a006e9a47ea49eb2729792e",
		shuffle : "true",
		overstretch : "true",
		rotatetime : "7",
		transition : "fade",
		backcolor : "0x000000",
		frontcolor : "0xFFFFFF",
		lightcolor : "0xCC0000",
		width : "640",
		height : "500"},
	attr : {
		styleclass : "slideshow",
		name : "so88c287b85360fe39220a4871410b591a"},
	start : function() {
		swfobject.embedSWF("http://www.geoclub.in.ua/wp-content/plugins/nextgen-gallery/products/photocrati_nextgen/modules/nextgen_basic_gallery/static/slideshow/imagerotator.swf", "so88c287b85360fe39220a4871410b591a_1", "640", "500", "7.0.0", false, this.flashvars, this.params , this.attr );
	}
}
so88c287b85360fe39220a4871410b591a_1.start();		});</script></p>
<p>Вдосталь нафотографувавши і обдивившись усі закутки кафедрального собору, вийшли назад у місто.</p>
<p>Також побували у жіночому монастирі Самтавро.</p>
<p>Довго виходили на трасу. Не зрозуміло де стопити: по-перше, треба вернутись аж до мосту через ріку, яка петлею обхопила місто. По-друге, пройти назад протилежним берегом.</p>
<p><a href="http://www.geoclub.in.ua/?attachment_id=2955" rel="attachment wp-att-2955"><img title="Mtskheta_Geoclub_ua (20)" src="http://www.geoclub.in.ua/wp-content/uploads/2013/05/Mtskheta_Geoclub_ua-20-640x480.jpg" alt="" width="640" height="480" /></a></p>
<p>По-третє, вийти розвилку до Тбіліської траси поблизу гори з монастирем Джварі, оспіваним Лермонтовим.</p>
<p><a href="http://www.geoclub.in.ua/?attachment_id=2954" rel="attachment wp-att-2954"><img class="aligncenter size-large wp-image-2954" title="Mtskheta_Geoclub_ua (23)" src="http://www.geoclub.in.ua/wp-content/uploads/2013/05/Mtskheta_Geoclub_ua-23-640x480.jpg" alt="" width="640" height="480" /></a>По-четверте, треба пиляти пішки далі, щоб без заїзду в Тбілісі, виїхати у напрямку Сагареджо по окружній.</p>
<p>І вся наша більш ніж 10-кілометрова епопея по жарі і розпеченому асфальту закінчилась парадоксальним чином &#8211; після безуспішного стопу нас підібрала маршрутка, яка завезла нас у &#8230; Тбілісі!</p>
<p><strong>Тбілісі</strong></p>
<p>Водій, який зробив вигляд, що не зрозумів наших закликів російською не везти нас до столиці, порекомендував зайти в метро, проїхати пд землею весь центр мегаполіса і вийти на якійсь східній станції. з якої відправляються маршрутки на Сагареджо.</p>
<p>Вечоріло. У нас варіантів вже не було. Стоп закінчився. Ночувати в палатках у мегаполісі теж не ризикнули. Добре, що на станції нам трапився добрий поліцейський, котрий, кинувши недопитий стаканчик з кавою, виструнчився, уважно вислухавши і успіхаючись на всі зуби передав нас якомусь доброму хлопу, котрий довів і посадив нас прямо на маршрутку, що вже їхала в напрямку Сагареджо: 3 ларі і ми десь через годинку-дві були в нічному Сагареджо.</p>
<p><strong>Сагареджо</strong></p>
<p>Як нам сказали на вид &#8220;братки&#8221; з бензоколонки, до центру міста &#8211; 4 кілометри. А у нас важезні рюкзаки. Сашко після переговорів з &#8220;братками&#8221; хутко вернувся і зауважив: у Києві я б до таких ніколи не підійшов би&#8230;</p>
<p>Думаємо як дібратися. Таксистам не платимо принципово &#8211; типу &#8220;ми ж автостопери&#8230;&#8221;</p>
<p>Тут нас і підібрали &#8220;братки&#8221;, які якраз прямували на роздовбаній тачці до центру: &#8220;Ви аткуда? А! Я тожє в Украінє біл: в Данєцкє біл&#8230; А я в Адессє&#8230; Украінци и грузіни всегда далжни памагать друг другу!&#8221;</p>
<p>Сагареджойські &#8220;братки&#8221; поселили нас в чи не єдиному готелі, який був у цьому райцентрі: старий задрипаний совдепівський готель у дореволюційному напіврозваленому будинку.</p>
<p>Дідок-консьєрж був у шоці: 10:30 ночі, він спокійно дивився допотопний телевізор, прикривши двері готелю стільцем. &#8220;Пацанчіки&#8221; відкрили ці двері &#8220;з ноги&#8221; і рєзко зайняли усі стратегічні позиції в холі. Домовились з переляканим дідком за ціну. Перепитали нас, чи ціна підходить. Дружньо попрощавшись, вони зникли так само швидко, як хвилину тому вломлювались в цей обшарпаний хол&#8230;</p>
<p>Ми, хоч і були страшенно втомленими, вирішили зробити вилазку щоб закупитись харчами у мінімаркеті.</p>
<p>Центр Сагареджо був вщент переповнений молоддю, при чому в основному дівчатами-тінейджерами, які зібрались на ці східні вечорниці з усіх кварталів розлогого райцентру. Як чітко виразився Сашко &#8220;Сагареджо  &#8211; город нєвєст!&#8221; Навколо нас бурлила молодь, якась така дуже мала, щупла і надзвичайно енергійна.</p>
<p>Найбільш дивувало те, що прошарку &#8220;20+&#8221; ніде не спостерігалось. Напевне, у цьому віці усі навколишні персонажі вже стають статними і сімейними з двійком-трійком дітей&#8230; А чим ще займатися в Сагареджо &#8211; місті-селищі наречених на самому краю пустелі ?..</p>
<p>Ввечері смакували льодяне грузинське пиво &#8220;Казбегі&#8221;, не вірячи, що вранці прокинулись під сніговою шапкою Казбека, зображеного на етикетці.  І, звісно, раділи дню, за який встигли проїхати усю республіку з півночі на південь, побувавши у чудових історичних місцях.</p>
<p style="text-align: right;"><em>Автор: <strong>Роман Корнилюк</strong></em></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://www.geoclub.in.ua/?feed=rss2&#038;p=2717</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Картлі</title>
		<link>http://www.geoclub.in.ua/?p=1669</link>
		<comments>http://www.geoclub.in.ua/?p=1669#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 27 Nov 2012 12:05:28 +0000</pubDate>
		<dc:creator>Roman</dc:creator>
				<category><![CDATA[Грузія]]></category>
		<category><![CDATA[Картлі]]></category>
		<category><![CDATA[регіони Грузії]]></category>
		<category><![CDATA[тбілісі]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://www.geoclub.in.ua/?p=1669</guid>
		<description><![CDATA[Картлі (груз. ქართლი, англ. Kartli) &#8211; одна з ключових історико-географічних областей Грузії, що була колискою її державності. На території Картлі знаходилась стародавня грузинська держава &#8211; Іберія &#8211; зі столицею у місті Мцхета. До речі, самоназва Грузії &#8211; Сакартвело &#8211; походить &#8230; <a href="http://www.geoclub.in.ua/?p=1669">Продовження <span class="meta-nav">&#8594;</span></a>]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<p><a href="http://www.geoclub.in.ua/?attachment_id=1136" rel="attachment wp-att-1136"><img class="aligncenter size-large wp-image-1141" title="Gori" src="http://www.geoclub.in.ua/wp-content/uploads/2013/01/Gori-640x426.jpg" alt="author: leicacit.livejournal.com, http://ic.pics.livejournal.com/leicacit/20087361/75831/75831_original.jpg" width="640" height="426" /><img class="alignright size-medium wp-image-1136" title="Geoclub_map_kartli" src="http://www.geoclub.in.ua/wp-content/uploads/2013/01/Geoclub_map_kartli-300x156.gif" alt="" width="300" height="156" /></a><strong>Картлі</strong> (груз. ქართლი, англ. Kartli) &#8211; одна з ключових історико-географічних областей Грузії, що була колискою її державності. На території Картлі знаходилась стародавня грузинська держава &#8211; Іберія &#8211; зі столицею у місті Мцхета.</p>
<p>До речі, самоназва Грузії &#8211; Сакартвело &#8211; походить від назви цього регіону. Картлійська мова лежить в основі грузинської мови, а в сучасній грузинській мові лінгвісти виділяють окремий картлійський діалект.</p>
<p><strong>Детальніше про історичний регіон <a href="?page_id=1128">Картлі &gt;&gt;&gt;</a></strong></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://www.geoclub.in.ua/?feed=rss2&#038;p=1669</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
