Дрогобич

Класична для міст Центрально-Східної Європи Ринокова площа, височенний готичний фарний костел XIV–XV століття, унікальні дерев’яні церкви з напівзітлілими монументальними розписами та австрійська архітектоніка центру містечка…

Це треба просто побачити, відчути, полюбити серед сучасної стихійної торгівлі, що досить активно “по-шанхайськи” ведеться жителями навколишніх сіл в самому серці Дрогобича.

(фото: старі, сучасні)

1. ІСТОРІЯ ДРОГОБИЧА

Виникло місто приблизно в ХІ столітті в місцині, яка багата соляними джерелами з яких здавна видобували сіль. За легендою, місто існувало за часів половців, і називалося Бич. Кочівники спалили місто, а на згарищі утворилось нове – “Другий Бич – Дрогобич..”

14 ст. – Дрогобич стає центром солеваріння в регіоні. Сіль добувалась з місцевих мінеральних вод (ропи) шляхом виварювання

1460р. – Дрогобич отримує магдебурзьке право

16 ст. – тут виварюється 26 тис бочок солі на рік

1788р. – місто отримало королівські привілеї в перше в Європи почало освітлюватись нафтовими ліхтарями сер. 19 ст. – в околицях міста розпочались промислові розробки озокериту, нафти, газу.

1866р. – в Дрогобичі збудовано перший в Європі нафтопереробний завод.

Найвідомішими вихідцями з Дрогобича стали вчений Юрій Котермак(Дрогобич) – вчитель Миколая Коперника, та письменний Бруно Шульц.

Детальніше…

2. ВАРТО ВІДВІДАТИ В МІСТІ

- Міська ратуша (1927). З неї відкривається чудовий вид на місто

- Церква Св.Юрiя (п.16 ст., пер. 1678 р.) з дзвіницею (1670), вул.Солоний Ставок, 23

- Дерев’яна церква Здвиження Чесного Хреста (1613)

 

з дзвіницею (1661), вул.Зварицька, 7

- Костел Вознесiння Господнього (14-19 ст.) з дзвіницею, готичний стиль, вул.Т.Шевченка, 1. Костел збудований на місці терему княжого воєводи, частина якого використана при будівництві. Фундатор костелу – король Ягайло. Частково збереглися фрески відомого художника Я.Матейка.

 

- Пам’ятник видатному вченому  Юрію Котермаку (Дрогобичу), що походив звідси. Був ректором Болонського університету та вчителем Міколая Коперника.

- Оборонна вежа (1551), біля костелу, пізніше перебдована на дзвіницю.

- Церква Св.Параскеви (1815), вул. М.Коцюбинського

- Василіанський монастир з церквою Св.Апостолів Петра і Павла (1825), вул.Стрийська

- Хоральна синагога (1865), вул.П.Орлика (по дорозі від автостанції до центру)

- Шпихлір, тобто житниця (1778) – барокова споруда сховищ для зберігання зерна – рідкісна памятка, одна з небагатьох господарчих споруд тієї епохи, що збереглись до наших днів в Україні, вул.М.Грушевського, 16

- Соляна жупа (солеварня) – досі працює у передмісті Зварич.

- Церква Спаса (1535), перехрестя вул. Стрийської та Винниченка

- Кафедральний собор св.Трійці (1690) – колишній монастир кармелітів.

- Колишня катівня НКВД. Нині технічний вуз.

3. ВАРТО ВІДВІДАТИ ПОЗА МІСТОМ

- Трускавець (мінеральні води, парк)

- Борислав (церква, музей)

- Івана-Франка, кол.Нагуєвичі (дерев’яна церква, музей поета)

- Лішня (дерев’яна церква)

- Меденичі (дерев’яна церква)

- Новий Кропивник (дерев’яна церква)

- Попелі (дерев’яна церква)

- Сілець (дерев’яна церква)

4. РОЗТАШУВАННЯ І ТРАНСПОРТ

Де знаходиться?

Місто розташоване в Львівській області, 86 км на південь від обласного центру.

Через Дрогобич проходить автомагістраль що зєднує Львів та Ужгород через Ужоцький перевал, а також залізнична колія (Карта)

Як дібратися?

До Дрогобича можна дістатися залізницею з Києва, Тернополя чи Львова на прямих поїздах. Або ж автомобільним транспортом. Зі Львова – можна доїхати маршрутками від головного залізничного вокзалу (автостанція №8). Інший варіант – електропоїздом ЛЬВІВ-Трускавець з приміського вокзалу.

Як орієнтуватися?

Місто зберегло старовинне планування (План-схема міста Дрогобич)

Залізничний вокзал

майдан Злуки, 1 , тел. (03244) 2-25-89

Автостанції

Автостанція №1: вул. Стрийська, 434, тел. (03244) 2-33-33.

Автостанція №2: вул. Орлика

Таксі

тел. 005, (03244) 3-18-71

тел. 058, (03244) 2-00-75

тел. 063, (0324) 45-02-89

5. СЕЗОН, ОДЯГ ТА СПОРЯДЖЕННЯ

Для відвідування храмів жінкам рекомендуємо прихопити хустинки на голову.

6. ПРОЖИВАННЯ

Готелі – (Контакти)

Оренда квартир – (Контакти)

7. ХАРЧУВАННЯ

Приїхавши сюди і оцінивши ситуацію та свій бюджет, ви можете вибрати один із варіантів харчування або їх комбінацію:

а) Готувати самостійно.

b) Ходити в кафе чи ресторації:

c) Харчуватись безпосередньо у місці проживання.
8. РЕКРЕАЦІЯ, ДОЗВІЛЛЯ, СПОРТ

Музеї

- Музей природи та історії Дрогобиччини, вул.Франка, 32, тел.(03244) 2-17-17, працює: 10:00-17:00, пн-вих.

- Палац мистецтв з відділом етнографії та виставковою залою, вул.Шевченка, 38, тел.(03244) 2-20-35, працює: 9:00-17:00

- Картинна галерея, вул.Січових Стрільців, 18, тел.(03244) 3-37-98, працює: 10:00-17:00

- Музей Бруно Шульца, вул.Франка, 24 (педуніверситт, 3-й поверх), тел.(0324) 45-11-22, замовлення екскурсії

9. КОРИСНІ ЛІНКИ

Сайт міської ради – http://drogobych.com/

http://www.drohobych.com.ua/

http://droginfo.com.ua/

Дрогобич в єврейській енциклопедії

Дрогобич – частина 1 (історично-господарська)

Дрогобич – частина 2 (дерев’яно-зодчеська) Святий Юр

По-перше, у нас з дружиною було купа вільного часу – повний світловий день з 9.00 до 22.00. А більшість місць були знайомі з численних попередніх поїздок. Тому вперше зіткнулись з проблемою як ефективно згаяти ці години.

Раніше, коли був дефіцит часу і орендоване місце перебування,  навіть в голову не приходило, що Львова може виявитись забагато…

По-друге, вразила маса туристів і підвищений рівень цін в порівнянні з жовтнем минулого року. Львів став українською Меккою для екскурсантів. На вулицях особливо багато поляків і росіян. Та й українців зі східних мегаполісів вистачає. Справжній туристичний бум. Радію за місцеву економіку, однак атмосфера вистояної старовини потихеньку випаровується… Львів спіткала доля Праги з точки зору нестримної туристичної навали.

Отож, рекомендую відвідувати і фоткати місто Лева рано вранці, а ближче до обіду вибиратись в навколишні замки “Золотої підкови”.

Однак, якщо вас, як і нас, занесло у Львів, і є вакуум часу для заповнення, пропоную такі можливо уже “попсові” варіанти:

1. Вивчати націонал-патріотичну специфіку, якою дихає місто, не зважаючи на жоден політичний клімат

2. Спостерігати за дощем, попиваючи сливянку чи каву на мяких стареньких канапах кавярні “Кабінет” в приміщенні Просвіти. І якщо пощастить, спостерігати за дощем, заливаючим середмістя

3. Завітати до “Дзиги” – арт-серця сучасного мистецтва Львова. Послухати імпровізації піаніста під хід німого кіно. Подивитись галерею.

Всі почуття концентруються в передчутті, яке починає активну роботу з перетворення усіх душевних потоків в єдине нестримне прагнення опинитись ТАМ… у романтичному місті криштопівських ангелів з дротяними крилами та бубабістських птахорізок, міста гумору та тортур, пива та керосину, польських костьолів, єврейських під’їздів, патріотичних мітингів, п’яних бомжів, статечних інтелігентів та еклектичного нагромадження всього-всього-всього, що зуміло вислизнути з-поміж лещат курйозного переплетіння епох…

Львів – це місто, яке може стати ціллю життя, його невід’ємною суттю… Це місто, яке зуміло створити власний завершений світ атмосферу, ауру, мембрану, через яку все зовнє видається чимось таким далеким і нецікавим… Бо ж життя – існує лиш тут!

Львів, на щастя, не став Києвом. І, на щастя, навряд чи ним стане. Львів – це захід, Львів – це дійсно, форпост Європи. Київ – таке собі “місто-недо..” , “місто-метод”, потрібне лиш для досягнення індивідуальних цілей кожної мурашки з різнобарвного натовпу, що стягується сюди звідусюд…

… І не південь, і не північ, і не захід , і не схід…

Київ розбитий, він не цілісний, так як цілісна, наприклад , Москва у своєму зглобалізованому мегаполісному гламурі.. Як цілісний Львів, у своєму провінційному ретро-шармі..

І ось ми у Львові… Сидимо в затишній кавярні.. І рука тягнеться до серветки, на якій, за хвилю чорнильною вяззю матеріалізуються сокровенні думки :

“Коли буде весна, не “майже-…”, а повна в своєму цвітінні весна, ми будемо уже не тут… А там.. На сході… Але наші душі купатимуться в зелені цього Львова, ми блукатимемо між його кам’яниць, сповнюючи ранкову бруківку музикою наших кроків…”

ФОТОМАНДРІВКА

КАРТА МІСТА

Автор: Роман Корнилюк