Як і обіцяв раніше, ділюся фотками весняного Львова, яким ми його побачили напередодні святкування дня Міста.
По-перше, у нас з дружиною було купа вільного часу – повний світловий день з 9.00 до 22.00. А більшість місць були знайомі з численних попередніх поїздок. Тому вперше зіткнулись з проблемою як ефективно згаяти ці години.
Раніше, коли був дефіцит часу і орендоване місце перебування, навіть в голову не приходило, що Львова може виявитись забагато…
По-друге, вразила маса туристів і підвищений рівень цін в порівнянні з жовтнем минулого року. Львів став українською Меккою для екскурсантів. На вулицях особливо багато поляків і росіян. Та й українців зі східних мегаполісів вистачає. Справжній туристичний бум. Радію за місцеву економіку, однак атмосфера вистояної старовини потихеньку випаровується… Львів спіткала доля Праги з точки зору нестримної туристичної навали.
Отож, рекомендую відвідувати і фоткати місто Лева рано вранці, а ближче до обіду вибиратись в навколишні замки “Золотої підкови”.
Однак, якщо вас, як і нас, занесло у Львів, і є вакуум часу для заповнення, пропоную такі можливо уже “попсові” варіанти:
1. Вивчати націонал-патріотичну специфіку, якою дихає місто, не зважаючи на жоден політичний клімат
2. Спостерігати за дощем, попиваючи сливянку чи каву на мяких стареньких канапах кавярні “Кабінет” в приміщенні Просвіти. І якщо пощастить, спостерігати за дощем, заливаючим середмістя
3. Завітати до “Дзиги” – арт-серця сучасного мистецтва Львова. Послухати імпровізації піаніста під хід німого кіно. Подивитись галерею.