GeoClub.in.ua » Схід

Красноград: подорож до одного райцентру на Харківщині

Roman — Fri, 25 Nov 2011 21:13:02 +0000

Автор: Костянтин Приходько, м.Полтава

Якщо вам здається, що до дуже цікавих місцин дуже далеко, то можете ризикнути і зробити так, як зробив я. Взяти карту України і обрати будь-яке місто до якого не далеко. І податися навмання туди. Не виключено, що там ви знайдете багато цікавого.

Тож розповідь про райцентр на Харківщині – Красноград.

Інформація, що доступна в Інтернеті зосереджена на Вікіпедії.

Карта міста у «всесвітній павутині» відсутня. Але як виявилося згодом вона особливо і не потрібна.

Тож подорож почалася. Почалася з прибуття електрички на залізничний вокзал.

Ось вони – «ворота» до міста.

І тут найголовнішим було визначити напрям куди крокувати далі вздовж залізничного полотна. На Харків чи назад на Полтаву. Раціональне мислення підказало, що йти треба на схід. Тож, трохи покрокувавши, ми опинилися на головній дорозі міста – автотрасі міжнародного значення Москва – Сімферополь. І тут варто окремо сказати про рельєф міста. Красноград (хоча мені більше подобається стара назва міста «Костянтиноград») розташований на плато, що здіймається над долиною місцевої річки. Тож всі містяни живуть високо, а з вікон своїх спостерігають за миловидними ландшафтами. До самої річки спускається розлога долина, що засаджена зеленими масивами. Дуже кльово! І дещо незвично.

Місто розташоване на плато. Вулички прямують до низу в долину річки.

Щоб дістатися до центру міста варто просто крокувати по вищезгаданій трасі (хоча вона дуже вузька і там відсутній тротуар, тож пішоходи там як екстремали), крокувати в бік підвищення плато, під гору.

Автотраса Москва – Сімферополь. Вид на долину річки і передмістя.

Пройшовши так з кілометр ми потрапили в серце міста. Як водиться в райцентрах тут були розміщені міська площа з Леніним, поруч автовокзал, ринок, пам’ятник льотчикам у вигляді старого винищувача доволі ефектно влаштованого на п’єдесталі. В дитинстві я часто проїжджав на автобусі повз цей літачок. І пам’ятаю, як ми билися за місце біля вікна для того, щоб подивитися на нього.

Колись він мабуть літав.

Навколо центральної площі розміщені різноманітні громадські будівлі. Серед них можна виокремити комплекс офісних будівель місцевої газувидобувної компанії. Але що по справжньому цікаво, так це будівлі Сільськогосподарського технікуму. Вони побудовані десь в 30-х роках і носять деякі ознаки архітектурного декору, що природньо радує око.

Та прогулявшись ще центральною частиною міста ми наштовхнулися на справжній архітектурний шедевр, що невідомо яким дивом постав в цьому містечку. Зараз в цьому будинку розміщена Міська рада. Відсутність будь-яким меморіальних табличок на фасаді, на жаль, не дала нам змогу віднайти хоч щось про історію цієї будівлі. А будівля чарівна.

Головний вхід в Міську раду

Будівля Міської ради

Як і в будь-якому провінційному містечку тут можна знайти багато цікавих деталей, що характеризують нинішнє життя містян. Ось наприклад отака турбота про пенсіонерів.

Кнопка виклику соцпрацівника для пенсіонера біля Пенсійного фонду.

Про ключ від замка ні слова.

Накружлявши декілька кварталів, ми зрозуміли, в чому геніальність цього міста. І чому карта міста особливо і не треба. Всі вулиці взаємно перпендикулярно-паралельні. Тобто половина йде до річки з залізницею, а половина їм перпендикулярно. Тож щоб заблукати треба ще дуже постаратися. Вулиці утворюють рівні прямокутні квартали. І (як я потім прочитав на форумі міста) ці квартали мають свої номери. Можу сказати з університетського курсу містобудування, що така містобудівна система дуже поширена в містах США. В нас більш поширена або радіальна забудова, або хаотична. Як так вийшло, що Красноград має таку будову – загадка. Це було перше місто в якому я побачив таку суцільну будову міста.

Крокуючи вулицями то там, то сям натрапляєш на різні провінційні дрібнички, що звеселяють душу і насичують особливими емоціями. Думаю перелічувати їх тут не варто. Краще їхати і самому пройтися по вулицям. Навіть просто гуляння по порожнім вулицям буває доволі цікавим. Навіть в такому на перший погляд ніби і нецікавому місті, як місто районного значення Харківської області – місто Красноград!

Вид на вокзал з пішохідного містка над коліями

Краматорськ: хеві індастріал

Roman — Thu, 10 Jun 2010 18:12:15 +0000

Краматорськ – сучасне досить велике місто Донбасу обласного значення, важливий промисловий центр й транспортний вузол. Краматорськ вважається центром важкого машинобудування Донбасу.

(фото: старі, сучасні)
1. ІСТОРІЯ МІСТА

1767р. – уряд Московії віддав графові Ф. Таранову 10 тисяч десятин козацької землі, на яких було засновано село Петрівка. Пізніше ці землі були продані шляхетському роду Абаза, згодом – іноземцям Іванову, Шабельському, Штейгерову. У результаті виникли нові поселення Абазовка, Іванівка,Шабельківка, Штейгеровка, які надалі створили своєрідну агломерацію – Краматорськ.

1868р. – побудована маленька залізнична станція Краматорська на Курсько-Харківсько-Азовській залізниці біля річки Казенний Торець, де невдовзі виросло селище, а потім і місто Краматорськ.

1885р. – біля станції побудований завод Едгара Адельмана (пізніше— «В. В. Штерцер і Ко»), що виробляв вапно, алебастр і вогнетриви.

1896р. – фирмою «В.Фіцнер і К.Гампер» розпочате будівництво машинобудівного заводу. Завод выпускав нескладне обладнання для залізниць і невеликих шахт.

5.02.1919 — селище стає частиною України в складі Донецької губернії (офіційний вихід зі складу РСФСР — 17.02.1919 (день ліквідації Донецько-Криворізької республіки)).

1926 р. – Краматорському наданий статус селища міського типу.

17.07.1932 р. – Краматорськ отримав статус міста обласного підпорядкування Донецької області.
Детальніше …

http://e-kramatorsk.com/spravochnik

2. МОЖНА ВІДВІДАТИ В МІСТІ

- Заводи: >>>

- Церкви:

Свято-Троицкий собор, парк Юбилейный;
Свято-Успенский храм, Беленькое;
храм святой блаженной Ксении Петербургской, Беленькое;
Свято-Покровский храм, Старый Город, 1947—1948 и 2005—2008 гг.;
храм Рождества Пресвятой Богородицы, Новый Свет;
храм Рождества Иоанна Предтечи, Соцгород;
Свято-Николаевский храм, Шабельковка, 1788 г;
Свято-Александро-Невский храм, Красногорка, 2008;
Свято-Георгиевский храм, Ясногорка;
часовня на территории 3^ей больницы.

- Парк Пушкіна

- Пам’ятники, в основному комуністичним лідерам та учасникам ВВВ.

Хоча є також і Мечнікову >>>

- Крейдова гора

3. ВАРТО ВІДВІДАТИ ПОЗА МІСТОМ

- Краматорський ландшафтный парк

- Зимова рибалка в с. Гороховатка >>>

4. РОЗТАШУВАННЯ І ТРАНСПОРТ

Де знаходиться?

Місто розташоване на півночі Донецької області 95 км на північ від обласного центру, навколо долини річки Казенний Торець, серед горбів, балок і ярів.

(Карта)

Як дібратися?

До Краматорська можна дістатися залізницею з Києва, Донецька на прямих поїздах. Або ж автомобільним транспортом.

Як орієнтуватися?

Місто має правильне “шахове” планування в рамках окремих кварталів.

(План-схема міста)

Залізничний вокзал.

Знаходиться в центрі міста. тел. (0626) 41-01-83, 44-54-45 (Розклад руху поїздів)

Автостанція

Диспечерська служба: тел. (06264) 5-10-20 (Розклад руху автобусів)

Міські маршрутки

http://www.e-kramatorsk.com/spravochnik?catid=180